Зло на поверхні
Зло на поверхні
Стояв тихий не примітний день діти бігали в дворі. Аж раптом зневідкуди з'явився худорлявий старий дідусь з дивними очима
праве синє ліве червоне у чорному плащі з кістлявою ногою у прямому сенсі цього слова
і ця коса в руках не давала мені спокій
вона йому наврядчи для того щоб
косити газон.
   Він впевнено простяг руки до мене і проказав тихим хрепливим
пронизуїщим аж жах голосом,ти наступний! І торкнувся моєї голови від подиву я аж ледь не
впав, і втой саме момент злісно зареготав  і розчинився в повітрі мов ранній туман.
© Андрій Рогожа,
книга «Дні смерті».
Коментарі