Вечір
"Як підготуватись до вечору?Як що людину яка тут живе вже не здивувати." - Безнадійно подумала Біті. "А може він зовсім і не людина?" - зжахом подумала вона уявляючи образ господаря.
-А може мені теж зробити йому сюрприз?Всі люблять сюрпризи, незалежно людина то, чи ні.Але, що мені йому подарувати?Його не здивуєш!
І я повисла у думках що подарувати господареві.
- Поприбирати - вже чисто,
готувати - нізчого.
Може нічого не дарувати?
На стіні було прикріплена шкіра із якогось створіння.
І Біті згадала, що в скрині лежали ще декілька шкірок створінь.
-А хоча .... Є ідея!
Я взяла дві шкірки, вони були такі м'які, зшила за допомогою кістки риби та товстоі нитки й вишла - шуба.
-Думаю йому сподобається.
"Де господар міг іі взяти?" - це було не єдине питання на яке Біті хотіла знати відповідь.
Настав вечір.
Мені охоче було цікаво як господар виглядає, сподобається господареві мій подарунок чи ні.
А ще я закричала:
-Я хочу додому!
Після цих слів я почула як хтось біжить я зрозуміла,що це тей хто по мене прийшов.Мені ще не було так страшно коли треба когось побачити.
До будиночку зайшов низенький чоловік із бородою, вдягнутий у зелений спортивний костюм та в капелюсі.Це було дуже дивно.
Він підняв коврик із підлоги й поклав в інше місце.
-Щоб Кваі нас не побачив ми будемо пересуватися по цим тунелям вниз, потім під землею і до наступного дерева, - тихо пояснив він.
- Але ... Але я приготувала вам подарунок.
І я подала йому шубу.
-Дуже дякую.
- А тут крім нас є ще люди? - тихо спитала я
- Я тобі потім все розповім, а зараз ніяких балачок.
Ми йшли до іншого дерева.
- А мене звати Гарі як ти сюди потрапила?
- Я із сестрою збирали в пана виноград, моя сестра пішла в інший бік, а я пішла далі натрапила на сліди потвори які мене привели в сад, і потрапила сюди.
- Зрозуміло.Ось ми і прийшли.
Поки Гарі щось бурмотів собі під ніс та готував вечерю - Біті вже дивилась третій сон.
-А може мені теж зробити йому сюрприз?Всі люблять сюрпризи, незалежно людина то, чи ні.Але, що мені йому подарувати?Його не здивуєш!
І я повисла у думках що подарувати господареві.
- Поприбирати - вже чисто,
готувати - нізчого.
Може нічого не дарувати?
На стіні було прикріплена шкіра із якогось створіння.
І Біті згадала, що в скрині лежали ще декілька шкірок створінь.
-А хоча .... Є ідея!
Я взяла дві шкірки, вони були такі м'які, зшила за допомогою кістки риби та товстоі нитки й вишла - шуба.
-Думаю йому сподобається.
"Де господар міг іі взяти?" - це було не єдине питання на яке Біті хотіла знати відповідь.
Настав вечір.
Мені охоче було цікаво як господар виглядає, сподобається господареві мій подарунок чи ні.
А ще я закричала:
-Я хочу додому!
Після цих слів я почула як хтось біжить я зрозуміла,що це тей хто по мене прийшов.Мені ще не було так страшно коли треба когось побачити.
До будиночку зайшов низенький чоловік із бородою, вдягнутий у зелений спортивний костюм та в капелюсі.Це було дуже дивно.
Він підняв коврик із підлоги й поклав в інше місце.
-Щоб Кваі нас не побачив ми будемо пересуватися по цим тунелям вниз, потім під землею і до наступного дерева, - тихо пояснив він.
- Але ... Але я приготувала вам подарунок.
І я подала йому шубу.
-Дуже дякую.
- А тут крім нас є ще люди? - тихо спитала я
- Я тобі потім все розповім, а зараз ніяких балачок.
Ми йшли до іншого дерева.
- А мене звати Гарі як ти сюди потрапила?
- Я із сестрою збирали в пана виноград, моя сестра пішла в інший бік, а я пішла далі натрапила на сліди потвори які мене привели в сад, і потрапила сюди.
- Зрозуміло.Ось ми і прийшли.
Поки Гарі щось бурмотів собі під ніс та готував вечерю - Біті вже дивилась третій сон.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Вечір
Супер
Відповісти
2018-02-10 10:37:13
Подобається