Люта війна
Анастасія
Мати чекає сина, Молить Бога , щодня, Щоб її дитина , повернулась до дому жива. Маленька дівчина сумує за татом , Не розуміє вона, Чому ,пішов воювати, Чому ,поряд з нею , його зараз нема. А ось на іншім кінці країни, Чорнобрива і молода , Вже ходить в чорній хустині Забрала коханого - проклята війна. І в кожному домі , В кожній родині , Що секунду луна молитвА "Повертайтеся хлопці , повертайтеся живими Нехай вже скінчиться ця люта війна."
2021-04-19 04:36:20
5
0
Інші вірші поета
мовчати Нема біди "мала дитина" Перегоріли ...
Інші поети
Sara
@b_sara
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Sophie
@DilaraAydin10
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2506
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2221