Це було.В одному не великому  місті Кам'янець жила дівчина красива  , добра, лагідна, спокійна.Але не ні к то не бачив її душу а тільки її візок але вона не ображалася на них  бо у неї  немає ні родичів ні батьків  тому  їй  важко довіряти людям  но душі вона добра. Одного разу це було на весні  саме була на  остановці  щоб
поїхати на природу  її важко добиратися на цю природу бо вона сама не  має до кого  їхати  їй.Вона уже звикла  бути одна   як їй не було важко рухатися у візку  але вона звикла до цього. Але одного разу назвикла  бути одна   як їй не було важко рухатися у візку  але вона звикла до цього. Але одного разу  на  тій самій остановці вона приїхала на візку чекала  саме звонила таксі грузове    ,щоб поїхати куди подалі   але таксі не як не їхало і не їхало і раптом до неї
підійшов дідусь віко під 70-78років. І спитав тобі  може чим  допомогти Заріна  підняла голову на дідуся - і
питала  як вас звати ?- Мене дід Сверид- дякую діду Свериду зате,
,що мене запитали дякую просто  купіть  міні води десь 5л. будь ласка як ,що не важко- відповіла
дівчина  так  у Заріні не вистачало навіть на воду - добре сказав дід Сверид куплю тобі дитино лагідно
сказав дідусь  і пішов в кіоск на проти з кіоском квітів  дід купив найкращої   на наш час води відомого  бренду і ще дід саме в той день отримав пенсію і вирішив   купити дівчині  в том  магазині квіти  Ромашки .І подарував квіти Заріні тій дівчині, що  він зустрів на зупинці Заріні було приємно від
дідуся отримати квіти і воду так як за 5 років їй ні к то  ще не дарував квітів а тут отримати від випадково зустрівшився дідуся це був шок для неї і в той же час приємно було. І  одного разу  вона  була не в настрої  і поїхала в магазин  ,щоб  купити собі цукерки 🍬  в саме збиралася і одягалася   майже сама  кофту  в'язану  а далі міні було дуже важко тягнути шани білого кольору довгі такі но сама я зазвичай стараюся сама  але
іноді міні все-таки  не виходить в сунути ногу в перший раз у штаніну  (це дуже важко)  і  ось я одна  мене не виходить одіти штани і я дуже-дуже засмутилася! Но я доїхала на візку до вікна я почала звати людей ,щоб міні допомогли але одна проблема як
відкрити вікно? Я злякалася бо не
могла до тягнутися  до ручки вікна  і тут я подумала  а що як я візьму палку і дотягнутися до ручки і раптом  паличка зламалася і швидко упала це дуже - дуже боляче але я не звикла здаватися і я із усіх  сил  підняла руку і помахати у вікно  но начала із сіх
сил кричати: допоможіть будь ласка   допоможіть і так  багато
раз. но ні к то мене не почув і я лежала на підлозі і думала ,що міні
робити далі ,що -що все таки я а що я можу зробити? І я почала мислити далі ну думаю буду повзти до телефону позовною  на
приклад  у  скору допомогу  може міні хоч вони  приїдуть і допоможуть.  .  І ось  я звоню в скору і  дуже важко піднімаю трубку і кажу: я на підлозі дома допоможіть  будь ласка!!!І ось  мені кажуть що таким людям як я не допомагають я дуже засмутилася!!І
я про сто лежу !!! Ви розумієте , що я зараз відчуваю біль і самотність,що  сама!!І раптом я почула  голос який казав: прівіт красуня міні перший раз було так приємно і добре на душі і цей чоловік  на ім'я Орест він  мене підняв на руки посадив на візок міні.  аж  стало легше. я зазвичай не довіряю  но він мене спас і я сказала дякую дуже.! і перший раз Орест сказав ти красуня багато раз повторив міні було приємно!  я була у візку і перах зраділа компанії і відчула себе особливою  і він назавжди запам'ятав мене а так як мене нікого не було.Я наданий час  живу у подруги Катерини ми гарно спілкуємося з нею тому і так сталося , що я живу у неї.А дому по суті мене нема но
я сильна і  о 9:00 я  згадувала ті моменти коли я була з Орест було так гарно і спокійно і на душі і загалом добре!І навіть  буденні справи здавалися не такі сумні і не
цікаві на мій погляд а я вас не заказала так-так його звали Орест той чоловік ,що мене спас
коли я упала він такий чудовий ось
послухайте уважний ,обережний турботливий і саме головне  він  мене не боїться і обнімає ну просто чудовий! І головне турбота перший
раз я відчуваю це відчуття на собі!І головне я нарешті не сама ура це сталося перше у моєму житті  бо я
розумію з моїм характером складно
когось знайти а тут просто доля так
зустрітися коли він міні допоміг спас  можна сказати. І ось в понеділок 12 вересня  о 12:00 міні стало дуже - дуже погано  і я тягнулася до їжі і упала. Но в той час ішов Орест і  позвонив у скору
і  допоміг мені це було приємно відчувати ,що  ктосгь про тебе піклується!!! Я прокинулася  бо боліла нога я  скрутилася і терплю а Орест був зі мною це так приємно
і романтично а не вірю в це і раптом  ктосгь постукав.це була медсестра. було дуже дуже погано бо нога як пекла що важко було витримати я ледве лижу навіть не
рухаюся бо це боляче дуже. і ось я кажу  собі я діяти далі і я кажу я сильна. Орест це єдина людина яка мене пітримує і розуміє як ніколи я так вдячна, що він в мене є оця ято кажуть опора і навіть коли міні було боляче він був разом з зі мною і підтримував мене це так приємно що ти не один є кто розрадити тебе і вислухає тебе розумієте мене ??? як що когось такого не має то дуже дуже погано!!!❤️❤️❤️"Ця глава закінчила  вже починаю писати 2 главу дякую за увагу і за лайки !!!!