Машуля
Машуля була дівчина-красуня, від якої шаленіли всі хлопці. Її ніжне каштанове волосся ніжно розвивалося на вітру, привертаючи погляд навіть тих дівчат, які були обділені увагою. Та що тут говорити, на красуню заглядалися навіть проїжджаючі чубаті красені-козаки.
Батьки дуже пишалися своєю донечкою, тому й хотіли видати заміж за пана багатшого, покрасивішого і мудрішого. Дівчина мала воістину чудовий характер і виховання, за що її любили всі, а слава про неї ходила навіть за межами села.
Кількість хлопців, що приїжджали свататися, не порахувати. Машулі зараз 22, а свататися почали з 16. Стабільно приїжджав той чи інший хлопець, руку та серце просив. А Машуля все відмовляла всім, як її батьки.
Одного разу пішла дівчина в ліс, трав зібрати хотіла для мами, запас завжди повинен бути в хаті. Вийшла за межі села, йде до лісу. Не поспішає, розглядає сонечко, слухає співи птахів. «Як добре все-таки тут» – подумала Машулечка.
Як раптом вона бачить у чащі лісу щось темненьке, що виділяється із зеленої палітри кольорів. Примружившись, дівчина побачила лисицю, яка сиділа і, здавалося, посміхалася. Дівчина пішла до неї, хотіла подивитись ближче. «Лисиця, – зазначила дівчина, – взагалі не боїться мене». Машуля наблизилася, а жовтий комочок, здається, тільки ще більше посміхнувся. Лисичка почала тертися об ноги, радіти.
Дівчина вирішила, що хоче взяти її з собою, така тваринка у господарстві допоможе, хоч вона й не знала, яким чином.
Дорогою дівчина побачила двох голубів, що злітають, а це, за повір'ям односельців, символізує правильність вчинку та наслідків від нього. Це явище надзвичайно рідкісне, тому дівчина тільки надихнулася.
Пройшло багато часу, лисичка дуже любила дівчину, а дівчина – лисичку. Односельці були здивовані тим, яку домашню тварину обрала дівчина, але ніхто нічого не мав проти.
З часом дівчина знайшла справжнє кохання та покинула батьківську домівку, і тому «Машуля з лисицею» стала свого роду легендою про незвичайну у всьому дівчину.
Голуби і надалі летять підказувати іншим правильний шлях, а дівчина їх пригадуватиме ще роками...
Батьки дуже пишалися своєю донечкою, тому й хотіли видати заміж за пана багатшого, покрасивішого і мудрішого. Дівчина мала воістину чудовий характер і виховання, за що її любили всі, а слава про неї ходила навіть за межами села.
Кількість хлопців, що приїжджали свататися, не порахувати. Машулі зараз 22, а свататися почали з 16. Стабільно приїжджав той чи інший хлопець, руку та серце просив. А Машуля все відмовляла всім, як її батьки.
Одного разу пішла дівчина в ліс, трав зібрати хотіла для мами, запас завжди повинен бути в хаті. Вийшла за межі села, йде до лісу. Не поспішає, розглядає сонечко, слухає співи птахів. «Як добре все-таки тут» – подумала Машулечка.
Як раптом вона бачить у чащі лісу щось темненьке, що виділяється із зеленої палітри кольорів. Примружившись, дівчина побачила лисицю, яка сиділа і, здавалося, посміхалася. Дівчина пішла до неї, хотіла подивитись ближче. «Лисиця, – зазначила дівчина, – взагалі не боїться мене». Машуля наблизилася, а жовтий комочок, здається, тільки ще більше посміхнувся. Лисичка почала тертися об ноги, радіти.
Дівчина вирішила, що хоче взяти її з собою, така тваринка у господарстві допоможе, хоч вона й не знала, яким чином.
Дорогою дівчина побачила двох голубів, що злітають, а це, за повір'ям односельців, символізує правильність вчинку та наслідків від нього. Це явище надзвичайно рідкісне, тому дівчина тільки надихнулася.
Пройшло багато часу, лисичка дуже любила дівчину, а дівчина – лисичку. Односельці були здивовані тим, яку домашню тварину обрала дівчина, але ніхто нічого не мав проти.
З часом дівчина знайшла справжнє кохання та покинула батьківську домівку, і тому «Машуля з лисицею» стала свого роду легендою про незвичайну у всьому дівчину.
Голуби і надалі летять підказувати іншим правильний шлях, а дівчина їх пригадуватиме ще роками...
Коментарі