Детектив Декер та як виявилося детектив Морнінгстар взялись розслідувати це вбивство. Невідомо як,але Люцифер та Люція ще жодного разу не зустрічалися. Вона тільки з детективом Декер зустрічалася. Та одного вони все ж зустрілися знов

  Луція дізналася дещо,про вбивство Кевіна і пішла до відділку.

-Вибачте,а де я можу знайти детектива Декер?-запитала дівчина в полісмена. Це був Ден

-Здається її нема. Але ти можеш звернутися до детектива Морнінгстар,він її напарник-відповів їй Ден

-Точніше чоловік,так?

-Так

-Дякую,та я краще коли побачу Декер,тоді й поговорю з нею-усмішаючись відповіла дівчина йому й пішла.

-Хм… Чому мені здається,що це Пенні?-пробурмотів під ніс собі Ден

  До нього підійшов Люцифер

-Ден,що сталося?-запитав він у нього

-Та ця як її-почав клацати пальцями-Нова власниця твого клубу… а Люція. Вона хотіла поговорити з Хлоєю,та її нема,а коли я їй сказав,щоб вона пішла до тебе,то вона сказала «Дякую,я краще поговорю з Декер»

-Це дивно

-Ага,а ще дивніше те,що мені здається,що вона щось приховує

-Чому ти так думаєш?

-Вона б тоді тебе не уникала-промовив Ден залишивши Люцифера самого

-Потрібно вияснити чому це так-пробурмотів собі Люцифер й пішов.

  Як виявилося Люцифер пішов в «LUX».

-Цей клуб наповнений багатьма моїми спогадами…-промовив Люцифер торкаючись стін

  Хоч днями в цьому приміщенні сталося вбивство,та навіть у будній день тут було багато людей. За бар стойкою був Фелікс. А в залі було чутно звуки гри на фортепіано. Люцифер підійшов до бар стойки. Парубок налив йому віскі

-Скажи,а хто то грає на фортепіано?-запитав його Люцифер

-Моя дружина-Люці ну або ж для вас-власниця цього всього

  Музика настільки зачаровувала,що в приміщенні була настільки велика тишина,що було чутно навіть те, як протирались бокали. Люцифер «впав» в ностальгію. Бо ж таку мелодію він навчав грати своїх доньок. Та він одного не міг збагнути-якщо Люція все ж таки Пенні,то чому вона нічого не розповіла Хлої? Чому вона уникає мене? Через ці питання він засмутився. Це відчула Люція:

-В своєму клубі я не дозволю сумувати!-вигукнула вона на весь зал

  Почувши такі слова Люцифер подумав «Невже в неї дар Божий відчувати смуток та біль?»

  Дівчина вийшла до бар стойки й побачила його-засмученого,понівеченого болем Люцифера.

-Люцифер Морнінгстар, що ж вас привело сюди?-запитала дівчина

  Коли відвідувачі почули його ім’я,то всі були здивовані. Як цей чоловік, який має понівечене обличчя славно відомий містер Морнінгстар. В очах його всі бачили сум,великий біль,який він приховував в своїй усмішці:

-Я просто пришов,щоб побачити як тут йдуть справи-підходячи до дівчини він промовляв-А ще,ти була у відділку,шукала Хлою, та можеш звернутися до мене

  Дівчина бачила,що відвідувачі почали перешіптуватися,тож вона запросила його в квартиру. Його знов пробирали спогади. «Як же я сумую за цим життям….»-подумав він собі.

-Бачу тут нічого й не змінилося за 15 років

-Взагалі то тут було трішки по другому. Але старий дизайн мені не подобався,тож я змінила все на так

-Зрозуміло,тож що ти хотіла?

-Тільки віддати це-вона пішла в кімнату й взяла великий конверт

  Люцифер розчинив його і поглянув що там було. В конверті він знайшов диск,та деякі фото з місця злочину

-Дякую за докази. Надіюся ми знайдемо вбивцю

-Нема защо, звертайтеся

  Люцифер з здивованим обличчям пішов.