Частина 7.
Освідчення
Через місяць Софія вийшла з коми,всі дуже сильно зраділи.
Минуло декілька тижнів Соня була вже вдома,вона займалася повсякденними речами: прибирала в кімнаті,ходила на прогулянки,відвідувала школу.
І ось одного дня,коли вона була одна в квартирі хтось подзвонив у дзвінок. Соня не боялася, але була здивована,хто це міг бути, подумала вона. Відчинивши двері перед собою вона побачила Сашу з великим букетом квітів і червоною шкатулочкою.
- Може ти мене впустиш,чи я буду тут стояти?
- А, точно, заходь.
Він зайшов у квартиру,став перед нею і почав говорити:
- Ми з тобою довго зустрічаємось, і я хотів би тобі дещо ...
- Не продовжуй, я мабуть здогадуюсь. Ти хочеш сказати, що ми не підходимо один одному,і тому ми повинні розійтись, але я тебе люблю і я не хочу цього робити . Я правильно розумію?
- Щооо ?!? Ні! Я тебе люблю і хочу тобі освідчитись.
* Він став на одне коліно, відкрив шкатулку і запитав:
- Ти станеш моєю дружиною?*
- Це так зворушливо. Я звісно тебе люблю,але для такого рішення мені потрібен час.
- Я буду чекати скільки скажеш.
Після цього Софія пригостила Сашка чаєм, вони посиділи,посміялися і він пішов додому.
Минуло декілька тижнів Соня була вже вдома,вона займалася повсякденними речами: прибирала в кімнаті,ходила на прогулянки,відвідувала школу.
І ось одного дня,коли вона була одна в квартирі хтось подзвонив у дзвінок. Соня не боялася, але була здивована,хто це міг бути, подумала вона. Відчинивши двері перед собою вона побачила Сашу з великим букетом квітів і червоною шкатулочкою.
- Може ти мене впустиш,чи я буду тут стояти?
- А, точно, заходь.
Він зайшов у квартиру,став перед нею і почав говорити:
- Ми з тобою довго зустрічаємось, і я хотів би тобі дещо ...
- Не продовжуй, я мабуть здогадуюсь. Ти хочеш сказати, що ми не підходимо один одному,і тому ми повинні розійтись, але я тебе люблю і я не хочу цього робити . Я правильно розумію?
- Щооо ?!? Ні! Я тебе люблю і хочу тобі освідчитись.
* Він став на одне коліно, відкрив шкатулку і запитав:
- Ти станеш моєю дружиною?*
- Це так зворушливо. Я звісно тебе люблю,але для такого рішення мені потрібен час.
- Я буду чекати скільки скажеш.
Після цього Софія пригостила Сашка чаєм, вони посиділи,посміялися і він пішов додому.
Коментарі