Молодший брат
Спогади
В дорослому житті
Спогади
Мій братику, Пітер. Як же я тебе люблю. Пам'ятаю, ти ще борсався в маминому животі. Як зробив перші свої кроки. Перший раз сказать "мама". Перший раз зірвав для мене квіточку. Твої очі були настільки дитячими, стільки в них було жаги до життя, до чогось цікавого,незнайомого. Може і в мене колись такі були.


Я хочу сказати тобі, що ти найкращий хлопчик у світі. Спробуй згадати, тобі було 8, як ми бігали навкруг будинку та в гаю. 
-Пітер,Пітер! Хто швидше добіжить до дому?-і я стрімголов бігла до дому,а ти за мною.
-Я швидше!
-Ні, я!
І так до безкінечності...


В нас є багато гарних моментів із спільного життя. У нас є колосальні можливості для досягань цілей. Нажаль, ми народились в небагатій сім'ї. І мені час їхати заробляти гроші, для себе для вас. Пітер,хочу ще раз наголосити, що я їду не назавжди! Ми будемо бачитись! Радій життю, хай будуть раді батьки за те, що ти в них є. Я вже доросла, мені 16. Тож зроби для Гріет таку послугу. В будь який момент, каже матері та батьку "так". На всі свої можливості допомогай їм,як весь цей час робила я. Люблю тебя, молодший братику!
© ZhaMar ,
книга «Так,Пітер!».
В дорослому житті
Коментарі