РОЗДІЛ І.ФРЕЙМИ ПІДСВІДОМОСТІ - ІГРИ РОЗУМУ.ФРЕЙМ І.
ФРЕЙМ ІІ.
ФРЕЙМ ІІІ.
ФРЕЙМ IV.
ФРЕЙМ V.
РОЗДІЛ ІІ.ФРЕЙМИ СВОБОДИ-ІГРИ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ.ФРЕЙМ VI.
ФРЕЙМ VII.
ФРЕЙМ VIII.
ФРЕЙМ IX.
ФРЕЙМ Х.
ФРЕЙМ ХІ.
ФРЕЙМ ХІІ.
ФРЕЙМ ХІІІ.
ФРЕЙМ XIV.
ФРЕЙМ XV.
ПІСЛЯСЛОВО
СЛОВА ПОДЯКИ
АНОТАЦІЯ
РОЗДІЛ ІІ.ФРЕЙМИ СВОБОДИ-ІГРИ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ.ФРЕЙМ VI.

Я не знала про Неї нічого, не знала, що любить, що цінує ця Незнайомка, про що думає, як дивиться на небо, що турбує Її серце, і від чого не може закрити свої очі вночі. Але я на пам'ять знала риси Її обличчя, Її посмішку, погляд, який пронизував мене наскрізь. Чим частіше ми бачимося, тим більше мені цього хочеться. Її поцілунки розривають мене на шматки, Вона зводить мене з розуму. Одне ніяк не збагну: «Чому так тягнусь до Неї? Чим Вона зачепила мене до самого серця?»

Ми живемо в паралельному світі, рухаємося різними шляхами та в різному напрямку. Зовсім не хотілося б, щоби Вона була для мене весело проведеним часом, гарнесенькою іграшкою… Вана для мене й досі – Табу, мрія, яка ніяким чином не впирається в мою реальність, зірка в небі – гарна та недосяжна. Вона залишиться для мене першою, хто примусив моє серце стукотіти швидше і подарувала Рай на землі. Тільки в ньому хотчеться розчинитися назавжди. Від Неї залишився не витертий відбиток-слід на губах і чітка згадка у пам’яті. Ніколи не забуду ранок без Неї, ніколи не забуду про Неї, не забуду і те чого не було… Напевно саме це називають коханням? Коханням, що приходить без попередження не питаючи тебе, хто ти: Він чи Вона?! Що приходить і свалює так само без довбаного попередження. Вона запалила в мені полум’я вогню, попіл якого досі важко здмухнути зі свого серця.

Я була чистим полотном, на якому Вона намалювала свій супер шедевр…

Свобода... яке гарне та аля величне слово! Бути вільним в думках, у своїх вчинках, в якомусь двіжняку, написаному тобою ж, в багато чому іншому, чи не це є шматком щастя!? Людина ідеальна для цього світу від народження, їй дано тіло, розум, зір, почуття смаку, але також і відчуття болі, любові, щастя, співчуття, це все позитивні якості. Негативні, такі як злоба, ненависть і інші, людина починає використовувати вже при житті. Знаючи хоч трохи свій власний світ навкруги, розуміє хто є друг, а хто ворог! В житті так! Свобода... це щось те приємне і не реальне, подібне до кохання, а ще ближче до оргазму, але чи довгим він буде чи мимольотним секундним кайфом контролюєш лише ти, це те яке як з'явилось, так і може аля зникнути. Свободу не можна спіймати і затримати при собі, але нею можна користуватися безмежно, на це вона і свобода! Любіть та цінуйте її, адже це одна з тих, хто ЛЮБИТЬ ВАС ЩИРО!

...Вона запалила в мені полум’я вогню, попіл якого досі важко здмухнути зі свого серця. Я була чистим полотном, на якому Вона намалювала свій супер шедевр…

© Юта Радуга, 2019

© Юта Радуга,
книга «Тридцять пострілів Сансари (Книга ІІ)».
Коментарі