М. Хай , Гансе !

Г. Марк ? Я думав у тебе сьогодні робочий...

М. Що не радий мене бачити ?

Г. Ні , сам знаєш , просто не очікував...

М. Гансе, друже , не парся , а то щось лиця на тобі немає. Джо, як завжди і моєму другу

Г. Дякую , бро, але я збирався вже йти...пізно , дружина чекає...

М. Почекай , тиждень не бачились, Салі все зрозуміє.

Г. Марку, сорі , я справді мушу...

М. Лише пів годинки , добро ? Я тебе підвезу особисто , я на машині.

Г. Гаразд... то , як ся маєш ?

М. Норм , бувало, звісно , і краще, але... До речі ,як там Роза , моя люба похресниця?

Г. Готується все до іспитів.

М. Розумниця... Гансе , ти мене уникаєш ?

Г. Що? Ні ! Що за дурня тобі лізе в макітру.

М. Та кажи як є, чорт , не чужі люди.

Г. Та забий ти, все не так...

М. Це все через байкерів і мою пропозицію ?

Г. Та ні , я ж казав , що мене це не цікавить більше. Ми ж закрили ту тему...

М. Гансе, послухай , я нічого тобі тут не накручую , просто скажи , невже тобі не сподобалась співпраця ?

Г. Я вже казав, що більше не хочу з ними зв'язуватися. Досить , мені добре і так...

М. І тому ти тиждень пропадав ? Раніше заходив мене провідати , а тепер постійно зайнятий , чи ще щось ...

Г. Ні , скільки повторювати , що це аж ніяк з цим не пов'язано , бо ми вирішили ту ситуацію. Мені нічого тебе уникати. І байдуже мені на тих байкерів.

М. Ну ,дивись , якщо потрібний буде підробіток ...

Г. Марку , більше не збираюсь порушувати закон...

М. Брате , який закон , які порушення ? Ну може лиш трохи , проте ця небезпека варта грошей , які ті чуваки платять. Кілька пакуночків передаєш і все в шоколаді...

Г. Я хз , що в тих пакуночках , сумніваюсь , що цукерки , чи пряники...

М. А тебе воно колише ? Просто віднести з пункту а в пункт б , посміхатися і не ставити питань - все !

Г. Не починай , прошу..

М. А ще вони не бандюкі якісь , так хлопаки страшно виглядають , проте партнери нічогенькі і щедрі.

Г. Я бачив у них зброю...

М. І що ? Зараз часи небезпечні , а зброя лише інструмент тієї безпеки...

Г. Марку , я тебе завжди поважав , недарма я узяв тебе кумом, проте , ти змінився після того , як відкопав цих мотоциклістів. Мене влаштовує нормальне життя , я не з того тіста ...

М. Але Гансе , лише принеси , віднеси і бабки в кишеню. Ти ж два рази вже так робив ? Що не так , от скажи , тебе обдурили ?

Г. Ні.

М. Тобі набили пику ?

Г. Ні.

М. Тобі хтось погрожував ?

Г. Ні ... Справа не в цьому , я не люблю грати з полум'ям. Це як прикормка , спочатку все норм , а потім нам буде срака.

М. Знову починаєш. Це тобі не мафія якась , а невеличка спільнота дивакуватих бізнес партнерів.

Г. Ага...

М. Гансе , вони відкрили нещодавно свій бар , їм потрібні люди. Якщо не хочеш таскати пакунки , то добре , але ж праця в барі законна. Будемо бачитись кожен день , платня пристойно і ніякого криміналу.

Г. Щось тут все надто добре.

М. Чому ти останнім часом такий обережний ? І нудний ? Так , я тебе люблю за твій характер і знаю , що в тобі сидить ще той перець. Згадай студентські роки ?

Г. Так , було весело. Але мені час...

М. Ходімо в машині договоримо. Дякую , Джо за випивку. Гансе , я тебе не примушую , просто подумай , не поспішай...

Г. Марку...добре, подумаю...

Чоловік розрахувався за алкоголь. Вийшли з бару.