VolodymyrDmytrenko
2023-10-17 15:32:22
Думки вголос, Особисте
В моїх мріях цей доробок стане колись видатним. Тому я і буду писати звертаючись до великого загалу людей, які в майбутньому будуть вивчати мою біографію. Смішно чи не так? Але моє життя завжди супроводжувалося мріями та вигадками. Можна сказати я і сам для себе така ж нездійсненна мрія. Не пам’ятаю коли це стало для мене нормою. Поринати в безкінечні фантазії своєї голови. Можливо це було на протязі всього життя, хоча багато чого змінилося з тих пір. Змінилися думки, бажання, змінився і я. Колись все здавалося занадто простим, це були безтурботні часи. Я б сказав то був окремий світ, який стояв на кордоні з далеким та майже небаченим дорослим світом. Авжеж порівнюючи ці два протилежні світи можна знайти переваги та недоліки в кожному із них. Як іронічно, що кожна доросла людина прагне в глибині душі повернутися в дитинство, як і кожна дитина прагне якнайскоріше подорослішати. Не так давно я зрозумів, що опинившись на межі цих світів, мої мрії стали менш фантастичними, а фантазії більш реалістичними. Навіть я сам собі вигадка. Я придумав зручний образ того ким би хотів бути. Цілком намагаючись мімікрувати під нього. І в решті решт я в це повірив. В моїй голові один я, якого я приймаю за реальність, а другий це той який не виправдовує моїх надій та сподівань. Ніби ти розумієш, що потрібно бути стійким незворушнім, працьовитим, а на ділі ти залишаєшся біля розбитого корита. Так, я розумію, ви цілком праві. Немає ніякого одного чи другого мене. Це все я, тільки з різних сторін моєї особистості. Приємно думати що ти не той ким являєшся на перший погляд.