Надворі стояв листопад...Осінь... Надя обожнювала цю пору року .У когось улюблена пра Літо,у когось Зима , Весна,  але Осінь любить мало хто.
      В осені Надя  віднаходила спокій душі, натхнення,мотивацію.Вцю пору ,надворі безліч   обпавшого листу .Надя часто любила дивитися у вікно ,пити гарячу каву, і  милуватися чарівними іграми вітру з деревами.Вітру потрібен лише один думух, як з дерев летять десятки кольорових листків.В душі вона була ще п'ятнадцятирічною дівчинкою ,яка любила і вміла мріяти. Надя відрізнялася від усіх :своїм мисленням,характером ,
смаками в музиці, одязі та ін.Але найбільше Надя відрізнялася від усіх своєю самотністю.Як правило коли людина самотня ,то  завжди сумна ,пригнічена і зла.А Надя  стільки часу самотня ,що давно  вже з цим змирилася.На даний час є тільки три людини яких Надя щиро любить ,і через яких може сумувати .Це мама,тато,і бабуся Марія.
      Сьогодні субота, на пари іти непотрібно .Тому Надя якзавжди сиділа біля вікна з чашкою кави вруках . Вона  спостерігала за перехожими міста.Жила Надя на восьмому поверсі і їй завжди звідти усі здавалися крихітними мов мурахи. А й справді , звисоти місто нагадувало великий мурашник ,а люди це - маленькі мурашки які весь час  кудись спішать, усі у власних турботах.
     Сьогодні Наді було чомусь сумно ,вона дивилася на всіх цих людей, і почувалася самотнью.Так, у сусідній кімнаті лежить бабуся ,але їй сімдесят ,тому її інтереси з інтересами Наді, зовсім неспівпадають .І хоч Надя нехотіла цього показувати ,і повсякому намагалася це приховати, самотність їй набридла .Вглибині душі вона хотіла тепла і любові.Мріяла найти того єдиного ,який її любитиме до кінця віку,але ніхто з хлопців не звертав на Надю уваги  .Її думки перервав дзвінок ,Надя взяла телефон і побачила якийсь незнайомий номер ,напевно хтось помилився подумала вона .Але все одно взяла слухавку.
-Алло.Сказала Надя
-Добридень це Надя
-Так, а це хто
-Мене звати Марк, я працю офіціантом у кав'ярні "Мрія", два тижні тому, я пролив на вас каву.
-А це ви. Так так згадала.
-Ну от і добре.Я, що телефоную .Можна спитати! ви сьогодні вільна?
-Так
-Тоді можна вас запросити на прогулянку? буде весело обідцяю.Надя спочатку задумалась,а потім сказала
-Добре.Але я буду готова десь о третій .

• -Ок. Отретій біля кав'ярні "Мрія" .Сказав Марк ,і вони обоє поклали слухавку.Надя була безмежно рада цьому запрошенню ,невже невже, невже 《я》могла когось зацікавити,ще трохи порадівши дівчина побігла чепуритися.
  

авівши марафет .Надя одягла своє улюблене червоне плаття, яке переслала їй мама як подарунок на восьме березня у тому році.Потім ще вдягнула чорну шкіряну куртку та чорні балетки.Глянувши на годинник Надя побачила, що спізнюється ,бо вже за десять хвилин третя . А до кав'ярні їй іти десь п'ятнадцять хвилин.Дівчина хутко забігла до бабусі ,сказала ,що йде гуляти .Після пулею вибігла з квартири .Скориставшись ліфтом ,спустилася на низ.І змінивши швидку ходу на біг помчалася на місце призначення . Прийшовши чи то добігши  на місце призначення ,Надя нікого не побачила ,глянула нагодинник ,рівно третя.Вона постояла п'ять хвилин, ніхто нез'явився,  дівчина вирішила присісти на лавочку яка стояла біля кав'ярні.  Посиділа ще десять хвилин .Потім намагалася додзвонитися але всі спроби були марні. Ще трохи посидівши Надя встала і пішла додому.Цілу дорогу Надя плакала, їй було дуже боляче ,що знею так вчинили.
      Прийшовши додому Надя стала на порозі витерла сльози. Після пішла накухню,і була сильно здивована ,томущо там була бабуся, яка сама приготувала їм обом вечерю.Надя відразуж почала сваритися .
-Бабусю, лікар заборонив вам вставати.На це бабуся їй відповіла
-лікар заборонив мені вставати найближчим часом,а відтоді уже минуло два тижні. І я цілком добре себе почуваю.Нядя всежтаки заспокоїлася і пішла переодягатися .
Переодягнувшись, дівчина прийшла вечеряти .Зїла вона небагато,всього чотири ложки супу і кусочок хліба . Подякувала бабусі за вечерю, пішла докімнати і знову розплакалась .Її плач перервав дзвінок.Нядя витерла сльози ,взяла телефон і побачила, що телефонує Марк.Їй зовсім нехотілося зним говорити ,але всежтаки щось  піказало відповісти ,і вона  підняла слухавку.Приклавши телефон до вуха, Надя різко сказала Алло.Сперших же слів хлопець почав вибачатися ,що не прийшов. І розповів,у нього була вагома на те причина.Виявилось, що його затопили сусіди зверху, живе він сам ,тому   довелось до вечора збирати мочалкою з підлоги воду . Наді вту мить наче маслом по грудях помастили.Ні нів'якому разі вона не раділа проблемам Марка .Просто їй було приємно , що про неї не забули і її необманули як вона собі уже надумала. Ще раз вибачившись Марк запросив Надю на повторне побачення завтра.Надя згодилась. Поговоривши вони домовились, що зустрінуться на томуж  місці ,але вже на першу годину дня.
     Надя пів ночі неспала ,все думала про завтрішній день , як усе пройде ,що одіти та ін...
    Ранок неділі розпочався чудесно. Дівчина прокинулася від прекрасного запаху який ішов з кухні.Надя встала з ліжка ,і в піжамі попрямувала до кухні .Зайшовши, Надя побачила, що бабуся спекла її улюблені пиріжки з ваніллю .
-бабусю як добре ,що ви видужали, і тепер знову можете балувати мене цією смакотою. На що Марія щиро посміхнулася та сказала, Надю - моя люба внученько ,я зроблю все для того щоб ти завжди була щаслива.
     Вхорошому настрої Надя подзвонила на скайп до батьків .І почула від них прекрасну новину .Вони сказали ,що нарешті проблема з документами вирішена,і наступної неділі вони будуть вдома.Ця новина була просто приголомшивою для Наді. Вона стрибала,сміялася,плакала від щастя.Дівчина зразуж розказала цю новину бабусі.Та також дуже зраділа, адже вона була матір'ю батька Наді .Тому дуже скучила за сином та невісткою.
    Час ішов ,і коли Надя глянула на годинник то побачила,що за годину їй напобачення .Вона хутко вдягнулася .Одягла той самий одяг ,що й вчора ,але сьогодні щоб усе вийшло , взяла коль'є : так те саме кольє ,що подарувала бабуся.Попрощавшись з бабусею Надя пішла на побачення.Прийшовши на місце ,вона побачила Марка який уже чекав на неї. Хлопець відразу-ж привітався з дівчиною ,після ... поцілував її  в щоку. Надя дуже зніяковіла ,адже ніколи не відчувала чогось подібного.Хлопець запропонував піти у якесь кафе ,або-ж  просто прогулятися вулицями міста.Надя обрала другий варіант .Марк підтримав її вибір ,і вони попрямували...
      Розговорившись Надя повністю відкрилася хлопцеві,і сама не помітивши того , розповіла всю свою життєву історію.Марк поділився своєю.
       Вони ще довго гуляли ,розповідаючи один одному цікаві історії.І тут почав падати дощ .У них обох не було  парасолі ,і розуміючи, що вони зараз  промокнуть до ниточки ,Марк зняв із себе джинсову куртку і розпластав її над їхніми головами .Після чого вони сміючись побігли шукати якесь місце? щоб сховатися від зливи, тому-що дощ все дущав і дущав.
      Невдовзі вони всеж-таки знайшли укриття.Це була стара закинута школа .Зайшовши...вони знайшли місце щоб присісти.
      Надя дрижала від холоду.Побачивши це ,Марк міцно притулив її до себе, щоб хоч трохи зігріти.Наді сподобалась така турбота. Вона зрозуміла, що й не помітила як закохалася у Марка .У хлопця були  ті ж думки, але вони обоє соромились  зізнатися один одному в цьому.
      На думку Наді, Марк був не такий як усі, він був щирий, сором'язливий, спокійний, терплячий, і творчий.З ним завжди було про що поговорити ,і головне, з ним було цікаво і весело.Дотого-ж  він був її ідеалом ,зеленоокий брюнет ,середній зріст,сильні накачані руки.
      Згодом дощ ущух ,і Надя сказала що їй уже пора ,Марк зголосився її провести ,чому Надя не заперечувала.
       -Ну ось ми вже прийшли ось бачиш онте вікно ?,це вікно змоєї кухні.
-ого ти так високо живеш!?
-Так.Восьмий поверх, на який я щоразу виходжу пішки, адже вважаю це кориснішим ніж ліфт.Тай ліфт тут  не надійний ,бабусі з сусідніх квартир часто вньому застрягають.
     На прощання Марк знову поцілував  Надю у щоку , і вони розійшлися .
    Зайшовши в квартиру Надя зняла кросівки і залишивши їх у прихожій пішла на кухню. Там були бабуся і Джек .Надя нехотіла розказувати бабусі про сьогоднішню зустріч, бо нехотіла щоб та лишній раз хвилювалася. Але приховати зустріч так і невийшло, Марія бачила їх у вікно.Тому першою спитала
-Надю, що то за хопецьтебе проводив додому?Розгубившись, Надя сказала, що то друг.
-Друг? Здивовано запитала бабуся.
-Так друг! Відповіла Надя.Хоча
й сама хотіла щоб це було щось більше аніж дружба.Повечерявши Надя вляглася спати .Проте лягла вона о десятій, а заснула десь біля першої. Томущо її голова була забита думками про Марка.
    Понеділковий ранок розпочався як зазвичай.Будильник,кава, смачний сніданок,похід на пари.Після пар Надя поверталася додому і завітала у кав'ярню "Мрія",з метою побачити там Марка.Зайшовши у кав'ярню Надя замовила три тістечка "lO-MACARON" і чашку Лате-《це був її улюблений напиток》 . Замовлення приніс їй Марк .Побачивши дівчину він зрадів, і з посмішкою підійшов,та подав їй замовлення , трохи поговоривши,  холопець сказав ,що сам оплатить заказ ,Наді було незручно але Марк наполягав.Попрощавшись Надя пішла додому.
     Це був ранок суботи ,тиждень приближався до завершення.Надя встала,поснідала млинцями з какао.І вирішила піти в супермаркет за продуктами на завтрішній стіл .Адже завтра неділя ,а це значить, що  приїдуть батьки, тому стіл має тріщати від їжі .
     Дорогою вона зустріла Марка.За цей тиждень вони обоє зрозуміли,що люблять одине-одного взаємно і почали зустрічатися... Хлопець поцілував Надю,нацей раз уже в губи.Після чого спитав куди та йде .
-Я  вчора тобі розказувала, що завтра приїдуть батьки .
-ну так
-а зараз я йду за продуктами томущо ми з бабусею маємо приготували багато смакоти для них.
-Ясно відповів Марк.І вони обоє пішли до магазину.
       Коли вони повертались додому ,дівчину спіткнула одна ідея.А чомуб завтра непознайомити Марка з бабусею та батьками. Надя туд-же поділилась ідеєю з  Марком. Той був трохи стривожений ,але вцілому ідея йому сподобалась.Потім до хлопця подзвонили ,це був його друг і колега по роботі Артур, він сказав ,що  шеф усіх збирає на термінову нараду, тому Марку прийшлось відлучитися. Попрощавшись Марк пішов , а Надя з пакетами попрямувала додому.Прийшовши додому, дівчина з бабусею почали готуватися до затрішнього дня .Так день непомітно пройшов дозавершення . Змучені Надя і бабуся полягали спати.

•      Дівчина прокинулася о дев'ятій годині ранку.Пішла накухню ,насипала  Джекові в миску корму ,собі заварила кави.Потім прокинулась і бабуся .І вони разом почали накладати на святковий стіл .Батьки мали прибути десь о 12-тій годині.
  

 
     На годиннику була за п'ять хвилин дванадцята. Надя з бабусею сиділи на кухні ,і знетерпінням чекали...
        І тут вони обоє здригнулися і завмерли від хвилювання. Томущо почули дзвінок у двері.Надя поглянула на бабусю і хутко побігла відчиняти.
      На порозі стояли батьки .Від радості і хвилювання Надя і батьки завмерли на п'ять секунд .А після кинулися зі сльозами у обійми .До них приєдналася бабуся яка щиро розціловувала сина і невістку.Необділили обіймами і Джека.
    На цій чудовій ноті .Бабуся запросила усіх до столу.Десь за пів години, у двері  подзвонили знову.Надя знала ,що то Марк, тому сказала
- я відчиню.І побігла до дверей.Відчинивши Надя побачила на порозі Марка який тримав у руках три невеличкі букети. Один він відразу-ж вручив Наді, та подякувала і поцілувала хлопця в щоку.Після...запросила його накухню.Зайшовши на кухню Надя зразу представила Марка сім'ї.
-мамо, тату,бабусю!Це Марк, мій хлопець ,якщо ви непроти то він приєднається до нас .
-Звичайно-ж непроти ,відповів батько і запросив Марка застіл.Після...Марк вручив по букету мамі Наталці, та бабусі Марії.Пожав руку батькові Сергію, і сів застіл.За застіллям всі роззанойомились блище,на щастя Марк сподобався і батькам ,і бабусі.Згодом Марку настав час іти .Хлопець попрощався, і подякував усім за гарно проведений час, після чого пішов.
      Застілля підійшло до завершення .Батько прийняв ванну , та пішов спати.А Надя з мамою і бабусею лишилися зібрати зі столу брудний посуд.Мама з бабусею відразуж почали розпитувати Надю: де ,як і коли вона зустріла Марка.Вони одобрили вибір дівчини ,тому щиро раділи за неї.Бабуся втомилася і пішла спати, за нею побіг Джек.Мати і донька залишилися на кухні одні.Надя вирішила  спитати
-матусю правда ти більше ніколи непоїдеш туди...?
Нащо та їй відповіла.
-Доню моя найрідніша, більше нізаякі скарби на світі я незалишу тебе.Ці п'ять років прослугували для мене величезним уроком,який дав мені зрозуміти ,що ніякі гроші на світі скількиб їх небуло недадуть тобі щастя без рідних людей .