3
-Привітики,-пролунало за спиною Івони, щойно вона присіла на лаву біля парадного входу.
-Аріна?-дівчина роззирнулась.
-Не вгадала,-позад Івони стояв хлопець з коротким, по плече, каштановим волоссям і болотно-зеленими очима.
-Ти мене бісиш,-Івона поволі підвелась.
-Але ж ти мене навіть не знаєш,-образливо і якось по-дівчачому закопив губу хлопчина.
-Достатньо того, аби вона бачила твоє обличчя,-пробурмотіла Аріна, невідь звідки з'явившись.
-Але ж не можна звертати увагу, лише на зовнішність, адже...
-Я всеодно тебе не слухаю, у нас є справи поважливіше, а ніж розмовляти з якимсь ідіотом,-Івона поглянула на Аріну і дівчата попрямувала у бік лісу, залишивши хлопця на самоті.
-Ти взяла кулон?-Івона уважно огледіла подругу.
-Так,-Аріна радісно всміхнулась.
-І знову ти поводиш себе не серйозно,-Івона насупилась і зітхнула.
-Здається серед нас двох, тільки я відпо...
Тираду дівчини перервав гучний, настирливий дзвінок телефона.
-Ало?-пролунало з гучномовця.
-Б'янка, ми зараз трохи зайняті.
-Ем, то ті кулони у вас?
-Звідки, ти в біса знаєш про це?
-Потім, а зараз, я чекаю вас біля озера.
-Кхм.
-Коли ти вже припинеш так робити?
-Ох,-лиш вичавила з себе Івона, ховаючи телефон назад у сумку.
***
Аріна та Івона швидко наближались до постаті яка чекала їх біля невеликого озера. Вона була зодягнута у рожеву футболку, чорні сітчаті колготки, поверх ядучо-зелених лосин, і вся ця краса була "загорнута" у джинсовий комбінезон. На голові дівчини красувався зелений обруч, який - зафіксував каштоновий хвостик з волосся в одному положенні, трохи перекосишись набік.
-Коли ти навчишся нормально вдягатись?-пробурмотіла Івона.
-Хто б казав,-привітно усміхнулась Б'янка.
-Аріна, а ти як завжди не говірка.
-Я б так не сказала,-дівчина підло стрельнула очима у бік Б'янки.
-Аріна?-дівчина роззирнулась.
-Не вгадала,-позад Івони стояв хлопець з коротким, по плече, каштановим волоссям і болотно-зеленими очима.
-Ти мене бісиш,-Івона поволі підвелась.
-Але ж ти мене навіть не знаєш,-образливо і якось по-дівчачому закопив губу хлопчина.
-Достатньо того, аби вона бачила твоє обличчя,-пробурмотіла Аріна, невідь звідки з'явившись.
-Але ж не можна звертати увагу, лише на зовнішність, адже...
-Я всеодно тебе не слухаю, у нас є справи поважливіше, а ніж розмовляти з якимсь ідіотом,-Івона поглянула на Аріну і дівчата попрямувала у бік лісу, залишивши хлопця на самоті.
-Ти взяла кулон?-Івона уважно огледіла подругу.
-Так,-Аріна радісно всміхнулась.
-І знову ти поводиш себе не серйозно,-Івона насупилась і зітхнула.
-Здається серед нас двох, тільки я відпо...
Тираду дівчини перервав гучний, настирливий дзвінок телефона.
-Ало?-пролунало з гучномовця.
-Б'янка, ми зараз трохи зайняті.
-Ем, то ті кулони у вас?
-Звідки, ти в біса знаєш про це?
-Потім, а зараз, я чекаю вас біля озера.
-Кхм.
-Коли ти вже припинеш так робити?
-Ох,-лиш вичавила з себе Івона, ховаючи телефон назад у сумку.
***
Аріна та Івона швидко наближались до постаті яка чекала їх біля невеликого озера. Вона була зодягнута у рожеву футболку, чорні сітчаті колготки, поверх ядучо-зелених лосин, і вся ця краса була "загорнута" у джинсовий комбінезон. На голові дівчини красувався зелений обруч, який - зафіксував каштоновий хвостик з волосся в одному положенні, трохи перекосишись набік.
-Коли ти навчишся нормально вдягатись?-пробурмотіла Івона.
-Хто б казав,-привітно усміхнулась Б'янка.
-Аріна, а ти як завжди не говірка.
-Я б так не сказала,-дівчина підло стрельнула очима у бік Б'янки.
Коментарі