Безіменні солдати
Коли накінець затихли гармати, Коли недобиті припинили скавчати. Відкрив очі можливо останній Цілий солдат. Цілим він був по міркам війни. На вже не живе поле бою Дививсь він, ледь відкривши повіки. Рани, котрими було посічене Тіло багатостраждальне, Що пережило майже цілу війну. Війну ні за що... Пекельно пекли і боліли. Згадував той, що було Лиш одну мить тому Ось там стрибав Локаст, А там курив Оук. Меггі, як завжди, стояла близь кулемету. А потім... Потім почулися Вибухи. Вибухи й крики Крики, які заглушити Не може ніщо. Крики, від яких їде дах. Крики помираючих друзів. І полилися сльози рікою. Полилися, обпікаючи рани - Їх вже нема. Нікого нема. - Чому всі померли, а я Залишився?! - З болю кричить Той, до крові стискаючи з Злості свої кулаки. - Тому що життя - Це сволота така! - Почув він Голос з траншеї. Траншеї, де до обстрілу ворог сидів. Безіменний солдат умить Взяв гвинтівку до рук. "Так! Останній ривок, Помру як герой!" Ледь виліз із траншеї солдат І покотився вперед, У лапи ворожі. Та ворогом був так само Ледь живий безіменний Солдат. Важко він дихав, А очі відкрити навіть не міг. - І далі хочеш вбивати? Замало сьогодні було пролито крові? - Стомлено запитав його Незнайомець. - Тут вже нема командирів, Залишились ми наоднині. І справді, нікого більш Не залишилось, Цілий вже день, Як немає сигналу від старших. Сів навпроти колишнього Ворога наш безіменний. І довго вони говорили, Та й довше б проговорили, Якби не накрило Траншею артилерійським Вогнем. Ось такий безіменний Кінець У безіменних солдат, Які йшли на смерть Ні за що. Йшли віддано, йшли Помирати. Йшли захищати. Мудаків вони захищали, Котрі від влади бісилися З жиру. Мудаків, що щось Не розділили, Що посварились. А помирали Безіменні солдати, Помирали брати, Помирали сини, Помирали батьки і Помирали кохані, Доки сини мудаків Проводили вечори На розкішних банкетах. А за що сотнями тисяч люди Вмирали? Помирали вони ні за що.
2018-03-10 16:17:46
2
0
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Slava Tayon
@she_licks_my_hearts_desire
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147
She
She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************
44
25
4047