Золотистий Вересень: Спів природи в Осіннім Вальсі.
Вересень виходить, природа прокидається, Краса в її обіймах повільно розцвітає. Літа прощальний подих чарує в повітрі, Осіннім спектром кольорів світ переливається. Ліси одягаються в палітру золотисту, Дерева різноманіттям відтінків барвисту. Вересень розфарбовує сади та гаї, А діти, у школу знову весело йдуть вперше. Вітерець шепоче секрети деревам, Збираючи в долоні останні сльози літа. Пташки готуються до мандрівки на південний край, А небо вересневе в безмежжі синьому горить. Вересень це перехід, між двома порами, Золотиста осінь на зиму готується з красою. Цей місяць як казка, де природа святкує, Вересень приносить в душі спокій і вдячність щедруючи.
2023-09-29 18:41:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Яка краса у вірші! Таке враження, що все побачила на власні очі
Відповісти
2023-10-01 05:43:11
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2698
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2408