Вічний страх - дарувати даремне.
МАЮ РАЦІОНАЛІЗМ
Моя мила художниця...
На посиденьках
5:27
НЕ СПРИЙМАЙ СЕРЙОЗНО
Я хочу тебе...
100
ЧИТАЙ МЕНЕ
МОЇ ПОСТРІЛИ НА МОРСЬКИЙ БІЙ
5:27
цілий космос про кохання віршів
а я і досі вірю в щось небанальне
і так я надалі вирішив
якщо писати не вперше то як востаннє
кожен текст як вчинок
кожен вираз як повстання
знову кульгав я хитро ховав личину
хоч і можна почекати позаяк історія недавня

але несу тебе додому відкусуючи окраєць
я п'яний без рому
                      моє серце так грається
хтось скаже неправильно
              ми скажем неправильно перші
в чотирьох жахливі шипасті шоломи
на щастя нас везе безголовий вершник
не спитавши куди
               ти їдеш як знову треба
при всій красі
плювати на місце де я побачу тебе
в мене завжди одна халепа

***

я казав мене іноді дивує коли речі які я передбачав але не очікував стають твоїми словами
дуже дивно як металевий грюкіт і хмара золи витинають нечувано швидко найкращий орнамент
ти в усіх сенсах повертаєшся до мене сюди відскокуючи врозтіч як пульс на кардіограммі
в цьому обійсті безкомпромісної такої зайвої сльоти я знову готовий кидатись обличчям на брами
© Олег Шаула,
книга «Ти - мій листопад.».
НЕ СПРИЙМАЙ СЕРЙОЗНО
Коментарі