ІНТЕРВ'Ю З ДІАНОЮ МЕЙ
— Хотіла б більше дізнатися про вас. Скільки вам років, де навчалися або працюєте? І що вам подобається у вашій справі?
— Мене звати Ірина. Родом я з дуже давнього міста Полонне, що на Хмельничинні. Протягом 17 років проживаю в незламній столиці - Києві! По паспорту мені вже сорок років. Ціную кожен рік свого життя, тому не приховую цього. Працюю в сфері торгівлі у міжнародній компанії, яка має філію на території нашої держави. Дуже люблю свою роботу, бо маю божевільний та веселий колектив, який за роки роботи став справжньою родиною.
— Як гадаєте, чи важлива в наш час освіта?
— Скажу з власного досвіду, що навчання роками у вищих навчальних закладах - це марна трата часу та коштів. Сьогоднішні реалії пропонують чудову альтернативу - це курси, які вас реально пристосовують до ринку праці. Закінчивши школу, я поняття не мала ким я хочу бути у цьому світі. Реалії швидко розбивають дитячі мрії. Завдяки батькам, я отримала економічну освіту і не жалкую.
— Дуже дякую за відповідь, сподіваюсь що для когось із молодшого покоління серед майбутніх абітурієнтів це стане корисним.
Добре, а де ви встигли побувати і які країни або міста України вас найбільш вразили, або ж, де хотіли б побувати найбільше?
— Подорож - це мій наркотик. Я відвідала багато країн Європи: Франція, Італія, Чехія, Польща, Румунія, Німеччина, Литва, Латвія, Естонія, з більш екзотичних - це Ізраїль та Туреччина, Єгипет. Часто повертаюся там де вже була не один раз. В більшості випадків буваю там не в туристичний сезон. Я люблю міста, так би мовити, "без людей". Хочу ще раз проїхати найкращою у світі гірською дорогою Трансфагараш, що у Румунії. В Україні бувала у багатьох її куточках, і як би це не банально звучало, я хочу поїхати в український Крим.
Гірська дорога Трансфагараш
Околиці, відвідані письменницею
— Сподіваюсь, ми всі там неодноразово побуваємо.
Чи є у вас хобі, якими ви займаєтесь поза письменницькою діяльністю?
— Люблю фотографію, був період у моєму житті, коли я цим заробляла собі на життя. А наразі фотоапарат для мене це спосіб спіймати момент у якому я щаслива. Професійно б я цим не займалась зараз, та не виключено, що прийде час, і я зітру пил з об'єктивів, щоб знову фотографувати.
Любила також малювати, читала багато. Життя в провінційному містечку - це коли тебе усьому вчить вулиця.
— Чи є які-небудь місця, події або люди, що мають особливе значення для вас і впливають на вашу творчість та особистість?
— Все має вплив, навіть сьогоднішній туман за вікном, який розчиняється зі сталевим небом. Я надихаюся життям!
— Можливо, є люди якими ви неймовірно захоплюєтеся і берете з них приклад?
— Чи маю я кумирів? Напевно, ні. Підносити когось на п'єдестал я не стану. З повагою ставлюсь до досягнень, які хтось здобуває. Я хочу бачити людей реальними, з усіма їхніми сильними та слабкими сторонами.
— Добре, тоді перейдемо безпосередньо до теми творчості.
Згадайте будь ласка, які були ваші перші кроки? І коли ви поринули в письменницьку діяльність?
— Писати я розпочала ще у шкільні роки. Це був конкурс приурочений дню космонатики, і я за вечір написала перший вірш "Безмежний простір зорів і планет". На жаль, я пам'ятаю лишень назву :( Мені сподобався цей процес і я вийшла на більш високий рівень - почала заробляти смаколики, пишучи твори однокласникам. Особливістю було те, що я могла написати твір на одну тему зовсім не схожим на попередньо написані. З часом усі знали, що я творча на усю голову :)
Почалося доросле життя і замкнула свою творчу душу на чималий час. Та 10 років тому, я вирішила знову писати. Що мене підштовхнуло? Мій мозок почав малювати різні історії, які здавалися мені цікавими. Як наслідок - я почала друкувати на своєму ПК першу історію: "Лист без зворотної адреси". Маю зізнатися, в оригіналі вона була написана російською. Я ураїномовна людина вважала рідну мову важку для написання і мені соромно. 2022 рік приніс зміни. Перебуваючи у чіжій країні в евакуації я шукала спосіб відволіктися від подій війни, тому відкрила рукопис і почала перекладати.
— Зрозуміла, а як ви відкрили для себе платформу Surgebook? Чим, на вашу думку, ця платформа відрізняється від інших?
— Вона УКРАЇНСЬКА! І ще вона не засмічена романами про БІГ БОСІВ та їх секретарок. Якщо мене не зраджує пам'ять, я читала блог одного із авторів на Booknet і натрапила на посилання до Surgebook.
— А як щодо жанрів ваших робіт, в яких ви переважно пишете і що хотіли б спробувати? Які з ваших робіт ви хотіли б порекомендувати читачам до прочитання і чому?
— Напевне, кожен знайде свою історію.
Щодо жанрів, тут у мене проблема! Я молодий автор, яка шукає свій голос серед безлічі інших. Мені цікаво писати у жанрі наукової фантастики - бо тут я вчуся фізиці, аеродинаміці, астрономії та іншим речам з якими я не маю справу у повсякденному житі і це, до біса, цікаво. Годинами вивчати роздруковану карту Марса, уявляючи, що я там перебуваю. Підібрати плейлист у Spotify з епічною музикою для кращого занурення у власний фантастичний світ.
А на днях я наважилися прийняти участь в конкурсі з історією про молодого юнака з нетрадиційної орієнтацією. Вона доволі відверта з віковим обмеженням 18+. Писати від імені чоловіка важко, я посягаю на щось інтимне та чуже. Та тут більше почуттів та емоцій.
— Хочу побажати тобі перемоги в конкурсі! Цікаво дізнатись, яке, на вашу думку, найголовніше ваше досягнення у творчості?
— Дякую за підтримку. Його ще немає. Але наполеглива праця та віра реалізує бажане досягнення - це запах нової палітурки щойно надрукованої книги.
— Маю запитання щодо критики. Можливо ви з нею зіштовхувалися? Як реагуєте на гостру критику в свою сторону? Яка ваша позиція в таких ситуаціях?
— Життя навчило адекватно ставитися до критики. Особисто мені не писали щось принизлеве чи паскудне під моїми публікаціями творів. Є зауваження від читачів, до яких я прислуховуюся і вони гарно допомагають знайти приховану помилку. Яка позиція на хейт - раджу ігнорувати, повірте, це дуже злить тих, хто кривдить вас.
— А як ви організовуєте та плануєте свій час? Чи вважаєте ви правильною думкою, що планування та організація власного часу важлива для людини щоб досягати більшого?
— Я не ставлю часових обмежень. Натхнення - полохлива звірюшка, яка не приходить за графіком. Як приклад: я можу написати десять сторінок за раз, бо мене накрила хвиля натхнення, а потім пустка на певний період. І що я роблю? ЧЕКАЮ!
— Чи є у вас свої секретні ритуали або звички, які ви використовуєте під час письма?
— З таким питанням відчуваю себе відьмою:) Запевняю усіх, що не палю жаб'ячих лапок. Якщо серйозно - вмикаю відповідку музику і моє натхнення танцює поряд! Слухаю від класичної музики до важкого року. Все залежить від настрою. В даний момент звучить Teddy Swims.
— Чи хотіли б спробувати написати сумісну роботу з якимось автором? Якщо так, як ви це собі уявляєте?
— Нічого не можу сказати, бо не писала сумісно. Та якщо увити даний процес - то ця людина має думати, як я. Наразі я не готова до співпраці.
— Як ви бачите себе як письменницю в майбутньому? Чи маєте ви якісь конкретні цілі чи, які хочете досягти в цій сфері?
— На сьогодні це хобі, яке приносить мені емоційне задоволення. Та не виключено, що з часом я досягну того рівня, і мої твори будуть на книжкових полицях у тих, хто цінує моє слово. А ще доволі дитяча мрія - фільм за мотивом книги ІРМИ СКОТТ.
— Якщо не секрет, поділитеся своїми задумами щодо майбутніх робіт, які можна від вас очікувати скоро?
— Це складно. На моєму рахунку дві незавершені історії, які досі в процесі написання: "МАРС - шлях додому" та "Аромат спокуси". Потрібно досягнути фінішу. Отож, що буде далі? Відповім відверто - не знаю!
— Які поради ви б дали собі, на початку творчого шляху? І що б ви порекомендувала авторам, які тільки починають?
— Не відкладайте на завтра життя! Ви ховаєте рукописи у папках на робочому столі свого ПК, і ніхто, ніколи не дізнається наскільки ви талановиті. Дайте собі чарівного копняка і публікуйте власні історії. Я у свій час не мала такої можливості. А сьогодні платформи surgebook, wattpad, arkush.net, booknet та інші дають змогу без додаткових ресурсів писати історії, як знайдуть свого поціновувача.
— Дякую за такі влучні поради! Що, ж, хочу подякувати вам за теплу розмову! Дуже рада що змогла з вами познайомитись.
— Дякую. Ви теж залишили теплі враження від спілкування.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
ІНТЕРВ'Ю З ДІАНОЮ МЕЙ
Прекрасне інтерв'ю. Завжди цікаво дізнаватися яка ж особистість захована під ім'ям чи псевдонімом 🙃
Відповісти
2024-02-29 16:00:02
3
ІНТЕРВ'Ю З ДІАНОЮ МЕЙ
@Н Ф завдяки Діані ви знаєте про мене більше.
Відповісти
2024-02-29 17:35:00
3