Частина 2
Знахідка
Ми поверталися із столиці феніксів Келларії.
— Повелителю, так що сказав вам оракул? — запитав мій кращий друг і права рука Скайшер.
— Я не можу зрозуміти Скай, що означає це його пророкування, усю дорогу думаю над ним.
—Шер, скажи , про що у ньому йдеться, можливо я допоможу тобі розібратися — не вгамовувався Скай.
— Добре, я скажу, але ти не будеш мене більше діставати своїми запитаннями.
— Я згоден, кажи уже!
—Оракул сказав так:
«Істинна льоду і полум'я,
чиста і світла душа,
сяйвом любові огорне,
і спадуть кайдани зла.
Зійде над світом сонце,
і зішлють свою милість
Боги.»
— Що скажеш, Скай ? Що це означає?
— Не думав, що буде так заплутано, думаю оракул хотів сказати, що скоро настануть темні часи, голод, війни, хвороби, і появиться той, хто зможе здолати всі негаразди.
— Так, я теж про це думав, нам потрібно знайти цього героя і по можливості допомогти, тільки знати б коли він з'явиться.
Далі ми їхали деякий час мовчки, кожен занурений у свої роздуми.
— Повелителю, попереду дівчина, вона жива, але непритомна — почув я голос одного із своїх охоронців.
— Зупинемось, хочу подивитись.
Я спішився, підійшов до солдата який тримав її на руках, красива, витончена, але дуже замерзла і непритомна.
— Візьмемо її у палац, їй потрібний цілитель, потрібно поспішити і так затримались у дорозі. Ми поспішили виїхати, щоб до вечора добратись до палацу.
— Повелителю, так що сказав вам оракул? — запитав мій кращий друг і права рука Скайшер.
— Я не можу зрозуміти Скай, що означає це його пророкування, усю дорогу думаю над ним.
—Шер, скажи , про що у ньому йдеться, можливо я допоможу тобі розібратися — не вгамовувався Скай.
— Добре, я скажу, але ти не будеш мене більше діставати своїми запитаннями.
— Я згоден, кажи уже!
—Оракул сказав так:
«Істинна льоду і полум'я,
чиста і світла душа,
сяйвом любові огорне,
і спадуть кайдани зла.
Зійде над світом сонце,
і зішлють свою милість
Боги.»
— Що скажеш, Скай ? Що це означає?
— Не думав, що буде так заплутано, думаю оракул хотів сказати, що скоро настануть темні часи, голод, війни, хвороби, і появиться той, хто зможе здолати всі негаразди.
— Так, я теж про це думав, нам потрібно знайти цього героя і по можливості допомогти, тільки знати б коли він з'явиться.
Далі ми їхали деякий час мовчки, кожен занурений у свої роздуми.
— Повелителю, попереду дівчина, вона жива, але непритомна — почув я голос одного із своїх охоронців.
— Зупинемось, хочу подивитись.
Я спішився, підійшов до солдата який тримав її на руках, красива, витончена, але дуже замерзла і непритомна.
— Візьмемо її у палац, їй потрібний цілитель, потрібно поспішити і так затримались у дорозі. Ми поспішили виїхати, щоб до вечора добратись до палацу.
Коментарі