Епілог
Сиджу я на дереві, дивлюся у нічне небо. І думаю, що крапку у цій історії ще зарано ставити.
Тільки що закінчив розмову зі своїми друзями. Близнята повернулися додому з табору і їхніх розповідей про пригоди вистачить ще на багато зустрічей. Микита у них з тьотею Людою тепер частий гість. Отже разом ми вирішили, що мені краще залишатися у школі разом з Владом. Тим більш, що його місце знаходження ми не розсекретили. А повертатися у будиночок на дереві, коли попереду осінь і зима…
І коли у моєму розпорядженні ціла школа дітлахів, є де розгулятися такому унікальному мені. Ага, Микита, коли це уявив, не міг стримати сміху.
Ну все, якщо не хочу залишатися ночувати під відкритим небом, потрібно повертатися до кімнати, де тепер живу.
Коментарі