Мирослава Українська

2023-08-07 08:38:50

ЗА СТІНОЮ

Думки вголос

«Таємне життя моїх сусідів» ЗА СТІНОЮ Що відбувається за стіною, вони не знали. Строїли версії, здогадки, малювали вимушені картини. Життя там починалося після півночі. В квартирі шепотіли, іноді тихенько співали, щось тягали по підлозі. Іноді вони чули одну жінку, іноді декількох. Чоловічий голос був завжди. Хто там жив, вони не знали. Самі нещодавно переїхали. Півроку тому їх життя змінилося. «Російський мир» лишив їх будинку, бізнесу. Життя залишив – щедрий подарунок. Вони поїхали. У 50 років почали з нуля. Знайшли роботу. Платили небагато – вистачало на необхідніше та оренду житла. Однокімнатна квартира у центрі прийшлася до душі. З одного боку – літня жіночка. Познайомилися відразу. Перші два дні вона спостерігала за новими сусідами у двірне вічко, а потім вийшла привітатися. Сусіди з третьої квартири були загадкою. Частіше двері хлопали ближче до півночі. Там розмовляли, щось тягали по кімнаті. - Що вони там роблять? –перебирала версії жінка. - Нащо вони тобі…- казав чоловік. Сусіди не давали спокою. Спочатку запитала про них у літньої жінки – та, на диво, нічого не знала. - Я вдень завжди спостерігаю – нікого не бачу! - Але ж там уночі завжди хтось є. - Може поліцію викликати? Розмова походила на діалог двох змовниць. - І чого вони мені не дають спокою? Жінка познайомилася з волонтерами. Вони плели маскувальні сітки та кікімори для хлопців на передову. - Хочу з вами! – попросилася у команду. - Де вам зручніше? У який час доби? У нас багато хто вдень працює, а вночі пліте, - волонтер назвав адресу. - Це ж мій будинок. - Там плетуть уночі. Господар переобладнав квартиру на майстерню. Людей небагато, але всі – жінки. Приходьте. Квартира 95. Я прийшла. З 96 квартири. Нарешті я дізналася, що коїться за стіною та чим займаються мої сусіди. Мирослава УКРАЇНСЬКА серпень 2023 рік