Цікаве життя
Збирався Марс поспішаючи,надягав усе перше ,що попадало під руку.Спочатку знайшов светер,який висів не дверях,потім у духовій шафі з“явились шорти.І тут почались пошуки шкарпеток.Одна пилилася за шафою,а інша у холодильнику.Але ж він забув про їжу!Харчуються на цій планеті для нас дивно…Вони не їдять звичну для нас їжу.Городики в них не звичайні,ми садимо різні овочі,а вони дикі дерева ,бо вони їдять листя,а на десерт равлики та хробаки,які вирощують в сараях, як ми корів та свиней.Можливо,ви запитаєте на кого ж він полишив своє господарство?От зараз і дізнаєтесь.Повідчиняв усі двері сараїв,і сказав:
-З Богом,мої хороші!
Хробак відповідає:
-На все добре,хазяїне!
Вирішив доповнити і равлик:
-Ми будемо сумувати за тобою…
На цій ноті Марс розчулився,з його яскраво-фіолетових очей полились сльози.Йому було тяжко розлучатися зі своїми давніми друзями.Побачивши це,вони вирішили супроводити Марса у далеку путь.Попрощавшись зі своїм будинком ,він пішов на пошуки.Спочатку він вирішив пошукати у горах.У голові з”явилася думка: «Жде мене тяжка дорога…».Ні,не думайте,що Марс не хотів йти,але ж все йому таке рідне та миле,що швидко цього не забудеш.Напевно як і його не забудуть.Іноді йому приходила ідея: «Може покинути все?Може все це я роблю дарма?».Але його бажання та порив перемагали цю невпевненість,яка так і розривала його душу.Все!Час в путь.
-З Богом,мої хороші!
Хробак відповідає:
-На все добре,хазяїне!
Вирішив доповнити і равлик:
-Ми будемо сумувати за тобою…
На цій ноті Марс розчулився,з його яскраво-фіолетових очей полились сльози.Йому було тяжко розлучатися зі своїми давніми друзями.Побачивши це,вони вирішили супроводити Марса у далеку путь.Попрощавшись зі своїм будинком ,він пішов на пошуки.Спочатку він вирішив пошукати у горах.У голові з”явилася думка: «Жде мене тяжка дорога…».Ні,не думайте,що Марс не хотів йти,але ж все йому таке рідне та миле,що швидко цього не забудеш.Напевно як і його не забудуть.Іноді йому приходила ідея: «Може покинути все?Може все це я роблю дарма?».Але його бажання та порив перемагали цю невпевненість,яка так і розривала його душу.Все!Час в путь.
Коментарі