Довга перерва
Продовження подорожі
Атака на наземний штаб рицарів
Трохи інженерної думки
Сімейні сварки
Зачищення замку
Спогади
Місто монстрів
Перші зачіпки і бій над містом
Неочікувана знахідка
Битва проти ангелів
План
Хороший варіант
Хороший варіант
Ну щось таке виходить.
(Фазар після розповіді , що вони дізналися і вирішили)
Ну раз таке. Тоді я буду лікарем. Хірургом.
(Фіна)
Я з вашою стаєю , бо до крові вже звикла і хтось вас має годувати.
(Руна)
Дякую.
(Фазар)
Ми з сестрою теж в стаю з вами.
(Нот)
Ну тоді вирішили. Тільки Фіна постарайся нікого не вбити.
(Рекс)
А як ви плануєте попасти до простору того чи тої Творця?
(Руна)
Є ідея.
(Фазар)

Думаєш спрацює?
(Рекс)
Рухайся. І не вб'ємо. Думаю да.
(Фазар над ангелом у розбитому кораблі)
Все відкрив розлом. Ви справді Рекс і Фазар?
(Ангел)
Так. Тільки переповнені злої магії. Тут важко пояснювати , але хочемо вернути силу , яку нам дали.
(Рекс зайшовши у розлом)
Попробуєш обманути я тебе вб'ю.
(Фазар пройшовши у розлом)
А тут надто світить тобі скажу.
(Рекс)
Плюс на храм , якийсь подібне.
(Фазар)
Що так то так.
(Рекс)
Дивно , що ми в коридорі. Безкінечному коридорі.
(Фазар)
О чужинці. Добрий день , а вам куди?
(Мантії)
Нам до Творця.
(Рекс)
А ну тоді ось прохід.
(Мантії після чого коридор сильно зменшився у довжину і двері ледве не в прямому сенсі під'їхали)
Входимо?
(Рекс)
Да. Останній бій як не як.
(Фазар легенько посміхаючись)
Ех. Не вміємо ми прощатись.
(Рекс відкриває двері)
А я чекала на вас.
(Жінка на троні)
А це ти мені меч передав. Дякую. Цей хоть справжні , а не пародія.
(Рекс у людському вигляді)
А я думав драконом буду раз монстр.
(Фазар у людському вигляді)
Ну раз чекала знаєш , що буде?
(Фазар)
Ну знаєте в мене два варіанти. Перший ви нас перемагаєте або ми вас перемагаємо.
(Жінка)
Це ж ти все створила да? В мене просто зараз появилась сама геніальна ідея за все живе і це життя.
(Рекс показуючи на себе живого і на себе обладунок)
Ідея , як їх позбутися?
(Фазар)
Ні. Зараз ніхто нікого не атакує , а слухаємо ідею. А ти жива моя копія давай теж сюда ти маєш розуміти , що я придумав.
(Рекс)
Може і зрозумію ідею.
(Рекс у вигляді людини)
І так. Моя ідея така. Раз в нас є артефакт для перенесення сили і душі , то ми можемо взяти наше зло перенести в мене , а потім це зло помістити у певний артефакт бажано головоломку в певному захисті. Тобто ти будеш доброю і ми очистимось. І в любий момент ти всесильне створіння зможеш контролювати артефакт ,який буде зберігатися тут. А тепер ти замість того , щоб очищати нашу планету від монстрів і людей просто віднови всю планету. Просто віднови рослини , землю , руду. Люди колись знали , як запобігти забрудненню , але знання втратили. Якщо будемо ще магію використовувати , то проблем не буде зовсім. Люди , монстри , ангели , демони зможуть жити разом. Головне , щоб ти трималась і не знищила б усе. Щоб відновити нашу планету потрібно трохи пожертвувати цим простором. Якщо що ми будемо контролювати все що коїться у нашому просторі. Як ідея?
(Рекс)
Я все зрозуміла ідея не погана. І я жива буду і ви всі теж. Ангели більш не потрібні лише цих двох лишу в живих. Зробимо голосування.
(Жінка)
'Всі підняли руки за ідею'
Прекрасно. Тоді давайте спочатку перенесемо зло з нас обох в щось одне.
(Фазар)
Добре. Ось якраз підходяще. Як переносити будете?
(Жінка кидає куб до нас)
Так Фазар думаю боляче не буде.
(Рекс вставляє у себе і Фазара артефакт)
Зараз.
(Жінка)
'Фазар виймає з себе кінжал і все зло переходить у Рекса'
І тепер так.
(Рекс вставляє кінжал у куб і коли все зло перенеслось у центр і мало роз'єднатись людська версія Рекса розбив ланцюг)
І тепер робимо так.
(Жінка переносить куб витягнувши кінжал)
Тепер саме найлегше.
(Жінка)
Де я? Хто ви такі?
(Рекс у вигляді обладунку)
Ви Рейс. І ви бібліотекар у місті монстрів.
(Жінка переносить Рейса у місто монстрів у бібліотеку)
Хто тоді я?
(Фазар у вигляді вовка)
А ви Файзер. Головний в стаї вовкулак і знищуєте зло , яке починає іти проти розумних створінь.
(Жінка переносить Файзера до Руни , Нота і Келлі)
А нам що робити?
(Рекс)
Невже ми теж спускаємось і почнемо жити , як жили колись?
(Фазар)
Так. Ви єдині оригінали. Тому живіть , як хочете.
(Жінка відправляє на землю Фазар і Рекса)
І останні штрихи.
(Жінка)

Ти дивись все-таки стримала слово.
(Рекс бачить , як вся земля зеленіє і починають рости дерева)
Так ось яким був світ до апокаліпсису.
(Фазар)
Знаєш навіть якось дивно. Ми були мертві приблизно 100 років і з одного боку ми стали монстрами , а з другого знову людьми. І головне. Спасли все ми тільки у вигляді монстрів.
(Рекс)
І не кажи. Це таки справді дивно.
(Фазар)
Хорошим був варіант монстрів.
(Рекс пускає сльозу)
Згоден. Хоть і не дракон , але так теж класно бути.
(Фазар закривши очі посміхається)
Головне , що вони живі так само як і ми.
(Рекс)
І почали нове життя. Думаю вони раді тим ким стали.
(Фазар)
Це ви людські копії Фазара і Рекса?
(Фіна)
Так. А ти?
(Рекс)
А я їхня подружка. Зомбі хірург , який вам завжди допоможе. Бо в мене перед ними борг.
(Фіна)
Ну тоді добре. Будеш з нами чистити землю від зла?
(Фазар)
Звісно. Головне борг віддати.
(Фіна підходить до них двох)
Питання , а чого в тебе ліва така велика?
(Рекс)
А там пістолет.
(Фіна)
© Євген Мазурок,
книга «Розлом світів : Мутація».
Коментарі