Знайомство
Ремонт
Розлом
Зухвалі дівчата
Трененування дівчат
Швидкий вихід на верх
Суддя і палач
Холодне царство
Бандитський рай
10.Обвал бандитів і їхнього раю
Повна срака
Бійка в стилі кінця світу
Тюремні пригоди
4 генерала
Лікування і договір
Кінець
Розлом
Коли ми проснулись , то до нас вже вривались солдати. Тільки вони пробили двері ми одразу почали відбиватися , бо не треба так нагло вриватись. Вони націлили на нас зброю і сказали зупинитися. Ми відпустили солдатів , які так нагло вірвались. До кімнати зайшов капітан їхньої групи.

Ви напали на мого солдата і побили мою групу захвату. Ви маєте виплатити нам компенсацію.
(Капітан)
Розбіглись. Ми можемо двоє перемогти ледве не любого монстра , а ви боїтесь як кури.
(Рекс)
Навіть не смійте від нас щось требувати , а то переб'ємо всіх ваших людей.
(Фазар)
Давайте так. Не подалік є розлом , а там досить сильний монстр він лишив мені шрам на все тіло , але не сумів перемогти. Якщо ви принесете його зброю , то ми виплатимо компенсацію вам і забудемо про всі недавні події.
(Капітан)
Легко.
(Рекс і Фазар)

Ми вийшли з мотелю і пішли одразу до розлому. На шляху попадались різні монстри , але ми настільки добре знаємо один одного , що вбивали по черзі і з стилем. Коли ми дійшли до розлому , то з нього вийшов демонічний доберман. Фазар прикликав демонів , щоб відволікти собаку , а Рекс мечем на ланцюгу пробив його грудну клітку і ланцюгом розкрутивши тягнув його по стіні. Частина собаки лишилась на стіні , а Фазар добив тварину. Він оглянув собаку на ціні предмети , а лише зуби були корисні. Ми зайшли в розлом і попали в дім вікторіанської епохи. Коли ми ввійшли у вітальню , то перед каміном сидів чоловік і пив чай.

О гості рідко хто проходив біля Людвіга.
(???)
Нам сказали вбити тебе і принести твою зброю. Ми можемо і не вбивати , але просто дай свою зброю.
(Рекс)
Вибачаюсь. Я Сер Вільямс , а зброю я вам не віддам , бо це сама справжня реліквія моєї епохи.
(Сер Вільямс)
Я Фазар , а це Рекс. Може дуель вирішить кому дістанеться зброя?
(Фазар)
Я згоден . Ви можете атакувати мене обоє. Великий сер Вільямс не програє вам.
(Сер Вільямс)

Це був 3 метровий , худощавий в порватому одязі джентльмен. З циліндром на голові і розбитим моноклем. Але очей , носа і вух у нього не було. І на лиці була посмішка , яку створювали два крюка зачеплені за губи монстра. Зброя це трость . Він спирався на неї постійно і ростом був 2 метра. Вся вітальня розлетілась. І тепер все літало в повітрі. Ми були трохи здивовані. Він одразу тростю , як шпагою напав на Рекса і пробив його щит. Ледве повезло , що не попало в руку. Щит прийшлось викинути. Фазар прикликав малих демонів , але Сер Вільямс їх поїдав. Після цього він тростю , як мечем хотів перерубати нас , але щит Рекса на спині вберіг нас. Бо це була своєрідна реліквія. Ми зрозуміли , що реліквії можуть вбити цього монстра. Ми розбіглись і почали брати всі рідкісні речі і битись ними. Рексу не прийшлось шукати в нього був меч. Фазар теж згадав про дещо. Про свій військовий ніж. Рекс міг швидко і різко атакувати , а Фазар роздумував , як найкраще атакувати. І придумав як. Він попробував перетворитись на невеликого демона і в нього вийшло. Він не помітно підходив до Сера Вільямса і робив дірки повсюди. Ми вирішили , що найкраще буде вбити його це позбавити його руки з тростиною. Фазар почав відволікати постійно Сера Вільямса , щоб той використовув тростину , як шпагу. А Рекс тимчасом ріжучим наносив удар. Вільямс не знав про прокляття меча. Тому Фазар загнав себе у кут і націлив на нього ножа. Рекс закинув меча трохи правіше голови Вільямса , той радісно обернувся хотів сказати , що промазав. Але коли він обертався , то Рекс взяв ланцюг в руки і ногою приземлив його голову на ніж Фазара. Після цього він помер і все в кімнаті впало. Ми набрали з його кімнати багато корисних предметів і забрали тростину. Та тростина півтора метра в висоту. Ми принесли тростину назад і по продавали все непотрібне нам і ціне для різних купців. Вони щедро платили. І Рекс купив новий розкладний щит. Який покрутиш і з меншого щита виходить більший. Фазар купив енергетичних кристалів для рукавиці і патронів. Ще вирішили піти в кафе поїсти. Там нас вгостили піцою і колою. Ми вернулись назад до мотелю і хотіли лягати спати , але не знали , де взяти завдання для наступного дня. Нам прийшлось пошукати потрібне місце. Коли ми його найшли , то вирішили , що вже завтра візьмемо пару і виконаємо. Бо зараз сил зовсім немає. Після того джентльмена.
© Євген Мазурок,
книга «Розлом світів : Апокаліпсис».
Зухвалі дівчата
Коментарі