Після мого пробудження я посміхнувся і знов подякував смерті. І попробував встати , але прийшла медсестра і сказала , щоб я не вставав. Мені було всеодно . Я встав з ліжка потягнувся побачив по всьому тілу шви і те ,що я голий. Я швидко взяв рушник і перевязав його собі на поясі. І спитався чи можна подзвонити. Медсестра трохи була в шоці від побаченого і мовчки дала телефон. Я подзвонив до хлопців і сказав , щоб принесли мені одяг мій. А сам я розминав м'язи.  Коли лікар зайшов і спитався , як я себе почуваю . Я відповів наче коробка з старими фотографіями. Лікар сказав , що це добре мати відчуття гумору після місячної коми. Хлопці прийшли були раді мене знов бачити. І ще ржали , що я Зевс в одному рушнику і тапках. Коли я переодягнувся мені виписали . Сказали на останок , що біля мене ангел-хранитель хороший , а я в відповідь :"не ангел , а смерть мене спасла". Я вернувся в свою квартиру , де тимчасово жив Саня з Миколайовичом(кіт). Коли я прийшов назад кіт спочатку боявся підійти , але потім почав лещитись так наче мене рік не бачив. Зараз по логіці початок серпня.  Тре Миколайовича вигуляти купити йому корму і різне миюче хату прибрати. Я не брав поводок бо мій кіт був розумним і лінивим він просто сидів в мене на плечі , як завжди. Але потім , як біс йому ,щось зайшло . І поцарапав очі. Я почав бігти за ним і попав в вузький переулок. І випадково втаранився в ,якусь дівчину.

Ой вибачте ви кота не бачили такого чорного з зеленими очима.
(Жека)
Це ваш кіт? А він до мене лещитись пішов.
(Незнайомка)
Нічого не бачу . Можете мені допомогти з дійти до мого дому?
(Жека)
Добре , а де ви живете?
(Незнайомка)

Я сказав адрес , під'їзд і квартиру. Якби не Миколайович. Незнайомка наклала мені на очі , ватки пропитані ліками і зав'язала стрічкою. І почала вести під руку мене. Бо вона знала , де це знаходиться. Я попросив чи може вона перевірити поштову скриньку 26 квартири. Це була моя квартира. Вона сказала , що нічого не було , але я почув шелест бумаги. І коли вона провела до квартири. Я запропонував поїсти в мене. Оскільки я не бачив я чув , як у неї бурчав живіт. І я в сліпу зготував їсти , а незнайомка трохи подивилась телевізор. Після накриття на стіл їй я помив руки і почав прибирати в квартирі по-скільки Саня сюди рідко заходив , а кота він забрав , щоб дивани не рвав. Я прибирав в сліпу. Але прибрав досить швидко. Бо сильно великої важкості не було. Незнайомка перекусивши сказала , що записала свій номер телефону і ім'я на листочку , щоб я коли міг відкрити очі подзвонив би до неї і ми пішли погуляти. А я тоді був не занятий.

Через 2 дня...

Так можна зняти пов'язку.
(знімає пов'язку) Да ну чого так світить. Ааа тре надягнути сонце захисні , щоб очі не випекло. Блін де той папірець , а він на стіні був весь цей час. Так номер телефону запишу зараз , а звати її Василина. Опа совпаденіє не думаю. Треба подзвонити і договоритись на зустріч. Аа з інстаграма повідомлення. Якась Вася почала стежити і запит в повідомленнях. Так будем стежити теж , а що за повідомлення . А то від неї . Пише: Давай сьогодні на третю біля гіпермаркету добре.                                    Добре , а зараз 2:39 . Бля тре поспішити , а то мені туди пертись довго.
(Жека)
Я швиденько почав вдягатись . Взяв свої білі рукавички і трость . На голову нічо не брав. І почав бігти до гіпермаркету .

Пройшов певний період часу...

Ух ти бля. А важко бігти після місяця коми та ще й зі швами по всьому тілу. Так яка година там? 2:59 а її шось не видно.
(Жека)
Допо...
(???)
Ааа? Чо за нафіг? Побитись після сплячки не помішає.
(Жека біжучи на голос)

Коли я прибіг та четверо хлопців починали роздягати дівчину. Я розізлився взяв трость покрепше і з сказав :"Та тада та тада". Підпригнув на одній нозі два рази і вдарив тростю одного з насільників. Другий , який роздягав почав іти до мене , а я кинув йому трость . Він її зловив , а я ногою його вдарив в щелепу трость вернулась до мене після того ідіота. А інші двоє засцали забрали тих двох і втікли. Я швиденько до дівчини. Вона була повністю притомна. Тому почекав поки та вдягнеться і забрав клямку з рота , щоб вона могла говорити. Виявилось , що це і була та сама Василина , яка мені допомогла. Ми пройшлись по гіпермаркету. Навеселились в досталь. Я дізнався про неї багато нового виявляється вона ще вчилась , а я мав свою квартиру і починав кар'єру поліцейського. Працював я лише три місяця після чого кома і т.д.. Я запропонував їй жити в мене . Їй так легше буде і мені за Миколайовича менш страшно. Я вирішив дещо перевірити . І коли я її обняв моя теорія була правильна. Василина була тою самою смертю , яка мене врятувала . І вона мені допомогла , коли я вийшов з будівлі банку. Я спитався в неї чи це точно вона. Вона боялась відповісти , але сказала , що це вона. Але я не злився на неї , а радів бо саме її я бачив в комі і саме вона мене в комі витягнула від Авісалома і я її називав постійно Васіліска. Я розказав все хлопцям і вони запропонували написати книгу по цьому. Я згодився і вирішив писати. Життя насправді почало налагоджуватись.