Шкільні роки
Перший поцілунок.
Випускний вечір.
Сімейне життя.
Зрада.
Сімейне життя.
  Пройшов час і Ваня запропонував їй жити разом,бо сказав що не може без неї прожити і секунди,звісно,вона погодилася.Вони разом винайняли квартиру і почали облаштовуватися.Куди б вони не йшли,то завжди разом,і на навчання,і до магазину,а потім до своєї квартири,так і проходило їхнє життя.І якось так непомітно скінчилося навчання в університеті.
  Всі вже готувалися до випускного для всіх це був звичайнісінький вечір,та не для Ані,бо цього вечора вона стала нареченою,її коханий і єдиний зробив їй пропозицію,від якої вона не змогла відмовитися,адже так довго про це мріяла.
  Через місяць вони вже відгуляли пишне весілля,а незабаром дізналися,що в них буде дитина.Молоді батьки були неймовірно щасливі,почувши цю новину.Ваня влаштувався на роботу по спеціальності,щоб зміг забезпечити їхнє подальше життя і життя дитини.А його кохана Аня в усьому йому догоджала,завжди зустрічала коханого з роботи у прибраній квартирі,і зі смачною вечерею,Аня була дуже хорошою господинею,вони ніколи не сварилися.Але одного дня Ваню неначе підмінили,повернувшись з роботи він був розлючений і дуже накричав на дружину,за те що вона не встигла приготувати йому вечерю,хоча раніше він ніколи на неї не кричав,бо розумів що дружина в положенні і їй самій важко все встигати.
- Пробач,коханий,що не встигла.-сказала Аня.
- Ні,ні,кохана,це ти пробач,що накричав,просто напружений день на роботі.
- Та нічого,я розумію тебе,зараз твоя вечеря буде готова.
  Аня накрила на стіл і вони разом повечеряли.
  Наступного дня чоловік запізнився з роботи,непопередивши про це свою дружину,але Аня всеодно не лягала спати,а дочекалася його з роботи,щоб нагріти йому вечерю.Аж раптом почула,як хтось луснув дверима,то був Ваня.
- Коханий,сідай я тобі розігрію вечерю.
- Я не голодний вечеряй сама.-відповів сердито Ваня.
- А чому ти затримався на роботі,в тебе якісь проблеми?
- Трохи,добре я стомився,я в душ і спати.
- Гаразд лягай,любий.
  Аню здивувала поведінка Вані,та вона ненадала цьому великого значення.Та чоловік все частіше став приходити додому пізно,це трохи насторожило Аню,і від цих всіх переживань в неї почалися перейми,вже за пів години у неї біля будинку стояла швидка,яку вона викликала сама бо чоловік,як завжди затримався на роботі...Аня народила хлопчика,цю звістку лікарі повідомили Вані,та він не відчув радості.
  Аню залишили в лікарні на деякий час,бо пологи були важкими і їй потрібно було набратися сил.Ваня не дуже часто навідував дружину в лікарні,бо він казав,що ти сама маєш розуміти в мене і на роботі завал,і вдома багато справ,ти ж у лікарні.Звісно,Аня як завжди все розуміла.
© Mashka Zelenchuk,
книга «Незважаючи ні на що,кохала...».
Коментарі