Початок.
Початок початку.
Початк середини.
Початок початку.
Ми познайомились у інтернеті...
Він мені написав у  Facebook першим.
-Привіт) Я брат Тані, твоєї кращої подруги. Мене звати Сашко, А тебе як?)- я спочатку не відповідала, аж три дні, а потім виявилось, що це риально двоюрідний брат Тані, який цілих 3 роки жив у США, а тепер, вже як тиждень тут на Україні, а саме в нашому селищі.
Ну я йому відповіла.
-Привіт) Вибач, що довго не писала... Я просто не впізнала тебе) Мене Тоня)- як тут він зявляється у мережі і відповіда.
-Гарне ім'я, Тоня) Та нічого, все нормально... Ми колись навіть у одну школу ходили, пам'ятаєш?)
-Точно)))... Ти 4 роки проходив, а потім переїхав до Києва... Таня тоді дуже переживала цю розлуку...
-Що було, те було...Так, саме так) Я старший від тебе, аж на два роки!) Ти до речі погарнішала: брекетів немає, окулярів також, веснянок ще більше і волосся рудіше) Прамо, як маленьке миле лисенятко)
-Ой...не треба так говорити...я ж соромлюся...але дякую) Всьо навсього на два роки) Старий ти вже, старий.
-Ех, як швидко летить час: вчора начебто було 24, а сьогодні вже 24.
-Таке життя...Так оце і в мене: ніби 20,а відчуваю себе на цілих 20.
-Жарти, жартами, але коли ти вільна від навчання? Чи роботи?
-Від роботи і навчання) Якраз у цю п'ятницю)
-Тоді до п'ятниці) У 5 годин біля школи) Був радти поспілкуватись)
І він вийшов із мережі.

Я спочатку не дуже і думала про цю переписку, але згодом я подумала:,,Ми у школі спілкувались так навін і мій брат також. Може знову щось треба буде вчудити, а самому ж не хочеттся!) Ну і гад хвичайно),,

Скажу щиро, хлопця у мене не було і немає. Я не дуже і рвуся. Тай за мною не так щоб і бігали. Все якось спокійно і без викрутасів долі. Мені це подобається, що я не иака, як інші, які вже із 13 років не тільки навчились цілуватись! На мою думку, це не правильно: вона ще дитина, а він вже молодий юнак і вони де завгодно, як завгодно і коли завгодно. Хочеться запитати батьків:,,Ви думаєте це нормально? Куди ви дивитесь?,, Але моїх однодумців нема. Отож, висновок, вчім плювати, що вже у дитячому віці, у неї не один вже хлопець був. Куди котиться наш світ!!!
© Marina Parthenovith,
книга «...Лисиця...».
Початк середини.
Коментарі