Знайомство
Привіт! Мене звати Женя. Мені 13 років, я ходжу в 8 клас. У моєму класі вчиться 19 учнів. На початку 5 класу мене ображали хлопці, а деколи й дівчата. Кожний раз коли я йшла додому мене зупиняли мої однокласники хлопці, вони завжди ходили бандою.
Одного разу я йшла додому. І тут я чую знайомий мені голос:
- Ану стій! - це сказав лідер банди хлопців.
Я ж не подала виду що, почула що він сказав.
Він сказав своїм двом дружбанам, щоб вони догнали мене і привели до його.
Я того не помічаючи як хлопці побігли за мною і взяли мене за руки, почала кричати, але один із них закрив мені рот своєю рукою.
Я знала що мене не почують тому затихла.
- Віддавай всі гроші, які в тебе є! - сказав Микола, лідер банди.
- В мене їх не має, я їх потратила на столову. - злякано промовила я.
- А що в тебе в сумці? - спитав він.
- Що і в усіх. Книжки, зошити, пенал, щоденник. - відповіла я.
- Тоді давай я перевірю чи все там в порядку. - сказав Микола.
Він вихватив з рук мою сумку, і викинув все що в ній було. Тут він бачить мій телефон.
- Опа!!! Телефон.
Микола взяв той телефон і викинув його в воду. І він з своєю бандою пішли геть.
Я була дуже зла і заплакана. Я пізно повернулась додому. Мама хвилювалась і питала "Чому я не відповідала на дзвінки?" Я не хотіла казати правду, і я сказала що коли я прибирала класа, в мене телефон випадково впав у воду. Мама промовчала і дальше гладила мене по голові.
Одного разу я йшла додому. І тут я чую знайомий мені голос:
- Ану стій! - це сказав лідер банди хлопців.
Я ж не подала виду що, почула що він сказав.
Він сказав своїм двом дружбанам, щоб вони догнали мене і привели до його.
Я того не помічаючи як хлопці побігли за мною і взяли мене за руки, почала кричати, але один із них закрив мені рот своєю рукою.
Я знала що мене не почують тому затихла.
- Віддавай всі гроші, які в тебе є! - сказав Микола, лідер банди.
- В мене їх не має, я їх потратила на столову. - злякано промовила я.
- А що в тебе в сумці? - спитав він.
- Що і в усіх. Книжки, зошити, пенал, щоденник. - відповіла я.
- Тоді давай я перевірю чи все там в порядку. - сказав Микола.
Він вихватив з рук мою сумку, і викинув все що в ній було. Тут він бачить мій телефон.
- Опа!!! Телефон.
Микола взяв той телефон і викинув його в воду. І він з своєю бандою пішли геть.
Я була дуже зла і заплакана. Я пізно повернулась додому. Мама хвилювалась і питала "Чому я не відповідала на дзвінки?" Я не хотіла казати правду, і я сказала що коли я прибирала класа, в мене телефон випадково впав у воду. Мама промовчала і дальше гладила мене по голові.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Знайомство
Я не люблю читать но первая страница вашойи книги увлекола меня читать дальше
Відповісти
2021-01-16 10:47:08
Подобається