Я спробувала
Жити кольорово
Безхатько
Темно-сині кольори
Я змогла
Жити кольорово
      Так що ж воно таке жити кольорово? Це зовсім не означає натягнути на носа рожеві окуляри і думати що так веселіше, чи простіше, чи реальніше. Це зовсім інше, це потрібно одного разу усвідомити, що ти готовий замість чорного плаття одягнути яскраво-рожеве, замість коричневих кросівок жовті кеди, замість нейтральних нігтів дико-оранжеві, замість сірих чоловічих боксерів -  яскраво-салатові, навіть бути готовим до того, що коли тебе образили, не забігти у своє звичне, тихе місце зализувати рани, а витерти носа і спробувати подивитися на образу як на урок, як на ту ситуацію яка дає знак, яка вчить, яка підказує до чого це все, який колір має твоя образа. Немає такої ситуації, яка може нас зламати навпіл, все є для нас уроком.Жити  кольорово це слухати не ту музику, яка ятрить рану на душі, а ту яка зцілює;це дивитися не той фільм який штовхає до самогубства, а той який дарує надію...
      Жити кольорово -  це той труд, який напевно потрібно постійно підживлювати, щоб не втратити з ним ниточки.
    Жити кольорово -  це ніби знайти свій сенс життя, свою місію, і тоді все перетвориться на безкінечну мандалу, яка складається із незліченних клаптиків твого життя, які ти маєш розмальовувати, щодня, щоразу, завжди. Бо якщо твоє життя вже віднайшло свою розмальовку, то ти повинен її малювати,будь де, будь-коли,будь-за що. Кольори твого життя вибрані самим тобою, тільки ти сам маєш право ними маніпулювати. Два, три чи десять однакових під ряд? - нехай, головне яскраві, головне з любов'ю, головне щоб твій вибір.Головне знайди час розібратися в собі та своїх напрямках, знайди потрібний колір для свого сьогодні. Ба, може і завтра... Шукай, чекай, наспівуй, головне не зупиняйся... Навіть фломайстер, якщо довго буде відкритий висохне, і втратить не тільки свій колір, а й ціль, і найголовніше себе...
© Юля Штука,
книга «Кольорове життя».
Коментарі