Annavi - Пізно

Annavi

2018-07-16 21:10:20

Пізно

Думки вголос

Я не знаю яка реакція у вас, але коли мені дарують квіти, у мене як у маленької дівчинки горять очі і усмішка розтягується до вух........... Я можу стрибати від щастя і довго дякувати за такий приємний сюрприз.......... Якогось разу мене запитали:" Чому ти так радієш??? Це ж звичайні квіти!!!!! Знайшла чому радіти!!! Що квітів ніколи не бачила!?!?!" Хоча,..... Я помиляюсь.......... Ці слова, вони не були сказані....... Вони були кинуті мені з особливим.......докором ......чи що???? Ніби кістку собаці, яка мала стати поперек горла. Звісно, я могла сильно образитись, але я вже звикла до таких "кидань" ...... На це кинуте я спокійно відповіла:" Так, звичайні. Так, квіти. Проте, вони лише видаються звичайними для тих, хто за глобальною метою або проблемою не помічає дрібниць існування, які роблять його життям. Вони звичайні для тебе, та не для мене. Ось і все. А знаєш чому я така щаслива???? Тому що йдучи до своєї цілі я помічаю усе те, чого не бачиш ти. І досягнувши її я буду вдвоє щаслива ніж ти, хоч мета у мене набагато менша. І якщо ти запитаєш чому Так, то відповідь буде та сама. Ви усі женетесь за чимось чого ви не маєте, не бачачи того, що у вас є. А воно часом виявляється набагато кращим ніж те, що ти мав би в майбутньому. Це усе. Я відповіла на твоє запитання. Тепер ти маєш подумати над цим. Прислухатися, чи ні, це лише твоя справа. Та пам'ятай, що часто у житті буває ПІЗНО." Із цим словом на вустах і квітами у руках я розвернулась і пішла. Більше цієї людини я не зустрічала. І не знаю чи погодився він з моєю думкою, чи продовжив жити так як раніше. Та я впевнена, що ця, хто "знайшла чому радіти" точно внесла зміни в його буття денне.