З чого все почалося
Новий колектив
Перший день школи
Друзі та моя кузина
В іншому світі
Зустріч з графом
Розпити про сестру
Отакої!..
Чудовий день
Невелика проблемка...
Дрібна чи серйозна проблема?
Мисливці
Що буде далі!? Невже...
Яка ж я дурепа...
Нічого собі....
Все скінчено
Життя не має сенсу...
На справді я...
В іншому світі
І ось настав цей день.  Ну чому не спрацювала фраза "мені треба вчити уроки"? Хоча мені й справді потрібно вчити уроки.
Мені всерівно треба йти в свій світ.  Так,  насправді я не зі світу людей.  Мій свїт чимось відрізняється від цього, і хоч цей світ не такий як мій – світ людей мені подобається більше. Не знаю чому це так,  але це так.

Ми з Ізабеллою проходить через портал і потрапляємо в наш світ. Я не була там 4 роки, але нічого впринципі і не змінилось.  Такий же темний та похмурий. Як завжди світить місяць. Будинки самі звичайні.  Деякі одноповерхові, а деякі двохповерхові. Змайстровані з червоно-алої цегли та мають чорний дах.
– Тут нічого не змінилось з моменту мого від'їзду. – сказала я своїй кузині.
– Ззовні місто,  можливо,  не змінилось. Та дещо таки тут змінилося. – відповіла Із (Ізабелла).
– Може й так...  Але в будь-якому випадку я не бачу змін. – сказала я.
– З цієї сторони міста ти їх і не побачиш. Ходімо до площі,  а там вже все сама побачиш. – сказала моя кузина і ми попрямували до центру міста. Та,  наскільки я пам'ятаю, тут ніколи не було центру, а площі тим більше.  Як же я здивувалась,  коли побачила велику центральну площу освітлену місячним сяйвом.  Це так гарно...

Раптом до нас підійшла якась жінка і привіталася. Ми привіталися з нею. А потім Ізабелла почала з нею про щось говорити. Вочевидь вони знайомі. А коли жінка спитала в мене:
– Роні,  невже це ти. Я тебе відразу і не впізнала,  ти так змінилася за ці 4 роки. Невже це люди на тебе так вплинули?
І тут до мене дійшло..  Це тітка Моргана - мама Ізабелли!
–О,  тітко Моргано. Я рада вас бачити. Так,  світ людей справді мене змінив.  Я перестала боятися всього-всього. До того ж,  сонце мені зовсім не шкодить. – відповіла я.
– Доречі,  ти не спроста тут.  Граф знав,  що Із буде гостювати в тебе,  тому, попросив, щоб вона взяла тебе сюди з собою.  Він хоче тебе побачити.
Йой. Який такий граф?  Я неначе в середньовіччі. Ну нехай навіть так.  Якщо граф,  то це якась поважна особа, на скільки я знаю з історії людей. Доведеться з ним зустрітись.

Якби ж я знала про якого графа говорить тітка Моргана..!

© Еріка Ангел,
книга «На справді я...».
Зустріч з графом
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ek
В іншому світі
Продууу 😣!
Відповісти
2018-07-23 09:12:43
1