Видалити публікацію?
Erebus
07.02.23, 00:33
Моя рідна і така чужа.
Думки вголос, Різне, Особисте
(18+) Україна яку я пам'ятаю з дитинства і до юності це не квітучі сади та жовті поля пшениці. Це не вишні з абрикосами в дворі твоїх дідуся і бабусі. Це не краса ранкового сонця що сходить над обрієм. Це не запах літніх вечорів. Ні звичайно це також існує в пам'яті. Десь в її глибині , але все затьмарило спогадами про сірі будинки мого спального району. Спогадами про чорні спортивні костюми і кросівки що за траекторією летять в ніс. Це кров. Це життя в страху котрий диктує зовсім інші правила життя. Життя в стаї шакалів. Життя з ножем в кишені. Життя де ти ідеш на гоп-стоп з такими самими покидьками , а вечір закінчуєш вдихаючи злий дим маріхуани купленої за віджаті гроші. Це райони поділені між собою дітьми років п'ятнадцяти , шістнадцяти і вже тоді вони вчилися воювати за межі своїх вигаданих кордонів. Це поняття , але зовсім не поняття людяності. Де головною мрією було мати чорний пістолет і авто того ж кольору. Це жорстокість , це злість , це ненависть , це реп в навушниках та пачка цигарок на банду. Це пиво на хатах таких задрипаних що жити там не можливо , але пити до нудоти в самий раз. Моя Україна була місцем злісті та бідності. Бідності не скільки матеріальної скільки духовної. Україна де тобі за один вечір випишуть квиток в травматологію а то і в реанімацію , а комусь і на цвинтар. Це навіть не маршрутка , це автобус радянського зразка котрий пофарбували... Так вона змінювалася , і одне покоління змінило інше. А зараз один рік зруйнував все. Повертаючи нас до нового сірого буття. Замість бандитизму в нас війна. Замість кастетів автомати. Замість сірих районів в нас лінія фронту. Але точно можу сказати ненависть і злість буде і далі основною їжею наступних поколінь.
2
2
121
Коментарі
Н Ф
Відчувається біль... і ностальгія. Хіба можливе таке поєднання?
Відповісти
07.02.2023, 03:35
Подобається
Erebus
@Н Ф можливо що можливо.
Відповісти
07.02.2023, 21:36
1