Затишя перед бурею!
Ми доїхали до дому. Це була просто не стерпна тишина жах. Чому батьки нам наказали, щоб вони жили з нами. Я скоро вибухну. Спокійно тільки спокійно. Терпіння і праця все перетруть. Ну, що ж ми зайшли в дім і я показала всім їхні кімнати. Всі порозходились а, я з братом лишилися самі. І тут до мене прийшла ідея. Я звернулась до брата.
Я: Алекс я де що придумала- з хитрою усмішкою промовила я.
Алекс: і що? "пахне смаженим" бо я вже знаю що ти задумала. Окей давай поїхали.
Ми близнюки то ж не дивно, що ми розуміємося з пів слова. Ми взяли мотоцикл і вгадайте хто керував мотоциклом звичайно ж я. А Алекс тримався за мене так сильно, що я думала не до їду до пункту призначення. Що ж ми рушили....
Я: Алекс я скоро здохну в прямому і переносному сенсі..- з докором сказала я.
Алекс: і треба це казати з таким сарказмом. Ти ж знаєш я не люблю швидкості. І я вже не так сильно тримаюсь.
Я: швидкості боїшся хаха не сміши мої підкови. А хто в гонках на машині перші місця виграє!?
Алекс: не рівняй мотоцикл з машиною це дві різні речі- блін баби, як баби нічого не тямлять.
Я: Алекс ти ж знаєш я можу вгадувати про те, що ти думаєш. Ти сказав " баби бла бла не тямлять". Я просто хотіла тебе підколоти не ображайся.
Алекс: окей сістер. Мені здається, що ми вже приїхали так!?
Я: ага, так звичайно.
Ми злізли з мотоцикла і направились в клуб. Ми замовили місця на вечір там і направились, ще в торговий центр "Же Ралт". Я накупила багато напитків і закусок. Алекс ніс повний кульок покупок. Я хотіла розрядити атмосферу і придумала ось такі розваги. Клуб, напитки ну ви знаєте рослабуха. Ми приїхали назад додому, але наші гості навіть не виходили з своїх кімнат. Чи не затишшя це перед бурею час покаже....То ж я пішла на гору, що б всіх скликати на вечірку лишивши Алекса з покупками на кухні. Перше я пішла до кімнати Сергія з вигляду він мені дуже сподобався. Я постукала в двері і.....
Я: Алекс я де що придумала- з хитрою усмішкою промовила я.
Алекс: і що? "пахне смаженим" бо я вже знаю що ти задумала. Окей давай поїхали.
Ми близнюки то ж не дивно, що ми розуміємося з пів слова. Ми взяли мотоцикл і вгадайте хто керував мотоциклом звичайно ж я. А Алекс тримався за мене так сильно, що я думала не до їду до пункту призначення. Що ж ми рушили....
Я: Алекс я скоро здохну в прямому і переносному сенсі..- з докором сказала я.
Алекс: і треба це казати з таким сарказмом. Ти ж знаєш я не люблю швидкості. І я вже не так сильно тримаюсь.
Я: швидкості боїшся хаха не сміши мої підкови. А хто в гонках на машині перші місця виграє!?
Алекс: не рівняй мотоцикл з машиною це дві різні речі- блін баби, як баби нічого не тямлять.
Я: Алекс ти ж знаєш я можу вгадувати про те, що ти думаєш. Ти сказав " баби бла бла не тямлять". Я просто хотіла тебе підколоти не ображайся.
Алекс: окей сістер. Мені здається, що ми вже приїхали так!?
Я: ага, так звичайно.
Ми злізли з мотоцикла і направились в клуб. Ми замовили місця на вечір там і направились, ще в торговий центр "Же Ралт". Я накупила багато напитків і закусок. Алекс ніс повний кульок покупок. Я хотіла розрядити атмосферу і придумала ось такі розваги. Клуб, напитки ну ви знаєте рослабуха. Ми приїхали назад додому, але наші гості навіть не виходили з своїх кімнат. Чи не затишшя це перед бурею час покаже....То ж я пішла на гору, що б всіх скликати на вечірку лишивши Алекса з покупками на кухні. Перше я пішла до кімнати Сергія з вигляду він мені дуже сподобався. Я постукала в двері і.....
Коментарі