Досыць ужо спяшыць, прыпыніся крыху...
Збянтэжаны рух майго жыцця, Усміхаецца, як тое малое дзіця... Мабыць усё мае сэнс, нейкі быт і мары, Усё чуваць і відаць, ні адзін, а кожны рады... Калісьці спяваў і шкадаваў аб нечым, Цяпер згубіўся, дый зрабіўся абы чым... Ці гонар, ці помста, хто ведае, па што, Яго жыцця абыякавасць, нешта не то... Глядзі, хутка скончыцца дзень, Пакуты тут як тут, быццам бы цень... Але дачакаўся, калі ноч наступіць, Ды і ты ведаў, што цябе пагубіць ... Чаго равешь? сціхні, бо затаўкуць, Асцярожны, уважлівей заўсёды будзь... Над хуткімі рагатаць - На сябе бяду клікаць! Аўтар: Філіпаў Вадзім© 04.10.2021
2021-10-04 02:21:43
21
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Dorofei (Vadim) Filippov
@Лео Лея Благодарю
Відповісти
2021-10-07 16:09:29
2
Денис Жерносек
Сапрау́дны цуд! Беларускiя словы у́ цiкавым спалучэннi. Дзякуй за зробленую працу!!!
Відповісти
2022-01-20 14:11:00
1
Dorofei (Vadim) Filippov
И вам дзякуй😊
Відповісти
2022-01-20 14:11:32
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4119
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5909