Видалити публікацію?
Дарья
2020-05-08 17:39:38
Мої міркування
Цікаве, Думки вголос, Різне
Коли ми були зовсім малі ми були зовсім іншими вірили в чудеса і щиро любили, дружили, були добрішими, жили за законом "друг мого друга-мій друг, ворог мого - друга-мій ворог". Насолоджувалися кожною краплею морозива, не шкодували нічого для друзів. нас виховували так щоб ми були безкорисливими і чуйними. Завжди поспішали на вулицю в пошуках нових пригод, дорожили дружбою, і любили так, як не любив ніхто. куди все це поділося зараз? Скажіть мені, де все це шукати? Всі дорослі огрубіли, втратили свою любов, свою щедрість, совість. Куди дівалася вся теплота серця? Все, що в нас залишилося - це все саме мерзенне. У нас залишилася лише мала частина того, що вклали в нас наші батьки, лише мала частина того тепла, тієї щирості і любові. У нас тільки зародилася жадібність, холоднокровність, підлість і гординя. Ми втратили все цінне, що у нас було. Ми втратили себе. Адже самі собою ми нічого не уявляємо. Важливо тільки те, що всередині нас. Але всередині нас нічого немає. Всередині нас порожнеча. Чим закривати цю порожнечу? А куди дівалися всі наші друзі? Адже в дитинстві у нас їх було так багато, а зараз - одиниці, і то не кожен з них справжній. З кожним роком у людини все менше справжніх друзів. Нам нема до кого звернутися, тому все погане ми тримаємо в собі."У цьому світі є тільки я і те, що мені потрібно. А потрібні мені тільки гроші " - це девіз майже кожної людини. Привід задуматися...
4
1
45
Коментарі
Дарья
Сподіваюся, знайдуться люди, які дочитають до кінця, і якщо вони є, то я їм щиро вдячна.
Відповісти
2020-05-08 17:40:59
Подобається