Біль пече,
Вона горить.
Коли весна?
Прийде за мить.
Вогонь війни
І кулі в ній,
Покину я свій рідний дім.
Молю Тебе,
Верни всім мир,
Щоб повернулися живі.
І подих в грудях
Ще б почуть,
Торкнутись тих бажаних уст.
Та як війна,
Повір дитинко,
Сила в нас.
В піснях є дух отих свобод,
Що подарує безліч перемог.
Здолати ворога нам до снаги—
Мета одна: разóм іти.
Давай но руку, підіймись.
Витри сльози і борись!
Гуде земля,
На ній війна,
Пам'ятає весь цей шум..
Проклятих тих кацапів тут
Ховає в наш зелених грунт.
Потроху йдемо ми на них,
Зі зброєю в руках.
Згадаєм силу всіх братів,
Що захищали рідних й дім.
Я приїду, почекай,
Вернусь до рук,
Що ніжили мене.
Й засну на схилах свого Дніпра
І поруч ляжеш ти.
Раптом серце кличе в дім,
Я знову увійду в ті двері,
Де дитина спить без стріл,
Я повернусь до неї.
Не забуду про батьків,
Що вірили у мене,
Про материні молитви́,
Про батькові науки,
Про дружбу друзів навіки,
Закріплю в пам'яті усе.
Поставлять той останній хрест,
Закінчиться війна.
Ти тільки вір і кожну ніч молись,
Витри сльози і борись!