POV Harry

Після вчорашніх подій я м'яко сказано був стурбований.

Лі на мене образилася, а Зі виявляється був правий.

Я закохався. Закохався ще тоді, як Джемма була у Лі за програмою обміну. Вже тоді я марив нею, і у голові придумував яка вона.

Сьогодні я спробую все виправити.

Harry:Лілі, ти вибач за вчорашнє. Я просто хочу подружитися з тобою.

"Та як хочеться написати "Лі ти мені подобаєшся, та я уявлення не маю чи правильно роблю,бо закохався у тебе ще рік тому" замість " Я хочу з тобою подружитися"- ця думка не виходила у мене з голови, до того моменту, коли я відправив повідомлення.

Відповідь прийшла майже зразу.

Lilian:Я розумію, що буду новенька у вашому класі, а Джемми поряд не буде, то не погано мати "свого" у класі. Отож, Гаррі Едвард Стайлс, ти офіційно визнаний пробаченим. Можеш і далі нести різну дурницю, і знай я така ж сама.

Я перечитав повідомлення разів зо два, доки не зрозумів зміст.

За хвилину я лежав на ліжку, з придуркуватою посмішкою. Вона на мене не сердиться, це плюс, і те що ми сидітимемо разом, додало мені ще більшого оптимізму, і було спонсором придуркуватої усмшіки на весь день.

*****************

- Хазза, що з тобою?- Ліам спитав мене, коли побачив мою ідіотську усмішку.

- Я знаю що з ним.- я мабуть приб'ю Зейна.

- Зейн, мовчи. Мовчи, бо приб'ю.

Та він здається і не думав мовчати.

- Наш Хазза втріскався. - от йому хана.

- Зейн, ти можеш притримати язик за зубами, хоч раз?!!!

- Можу.

- Тоді, якого хрена?!!!

- Звиняй.

У відповідь я лише закотив очі, і продовжив усміхатися і думати про Лі.

********************

POV Lilian

Я прокинулася від крику, який долинав із вітальні.

- Раджу тобі драпати. І як найшвидше. Мої нерви не сталеві, я можу і каструвати тебе.- Еллі кричала на когось, та лише з останніх слів я зрозуміла хто це.

Не дивлячись як я була одягнута, я вибігла з кімнати, і попрямувала до вітальні.

- Я маю її побачити.

- Нічого ти не маєш.

- Еллі, впусти його, нехай я його сама каструю. Ти що тут забув?- я була дуже зла, бо не бажала псувати собі настрій зранку, хоча він і так не дуже.

- Лі, просто вислухай мене!- майже плачучи сказав Марк.- Я тебе люблю, і не хочу щоб це закінчувалося.

- Згинь, нечиста сила. І слухати я тебе не маю бажання.- і підійшовши до дверей, я гримнула ними з такою силою, що мабуть Марковому носові дісталося не легко.- А тепер, я піду ще посплю.

Зайшовши до кімнати, я підійшла до ліжка, і впала на нього. Та замість того щоб доспати, я взяла телефон, і побачила одне не прочитане повідомлення. Як виявилося, воно було від кучерявого придурка.


Harry: Лілі, ти вибач за вчорашнє. Я просто хочу подружитися з тобою.


Прочитавши повідомлення, я лише посміялася, та подумала що непогано було б мати "свого" у класі.


Lilian:Я розумію, що буду новенька у вашому класі, а Джемми поряд не буде, то не погано мати "свого" у класі. Отож, Гаррі Едвард Стайлс, ти офіційно визнаний пробаченим. Можеш і далі нести різну дурницю, і знай я така ж сама.


Відправивши повідомлення, я закрила очі, і відразу заснула.