Нове життя
За день до нового року.
Художня виставка.
- Ну так що ви подумали над моєю пропозицією? Сказав чоловік у костюмі.
- Звичайно. Я продам вам свої картини але не всі. Лише шість картин, вибирайте. Я прийду завтра і ми про все домовимося. Сказала художниця.
Ідучи до дому художниця думала скільки буде коштувати картина. Жила вона скромно. І хоча вона була не дуже відома, але той хто займається местетством знав її.
Коли вона прийшла то вирішла почати малювати свою нову картину. Це мав бути портрет її молодшої сестри. Її сестра була не рідна але вони дуже добре дружили. Вони кожного року відмічали новий рік разом.
І ось наступило 31 грудня. Вона поспішала на зустріч. І забулася в дома телефон.
Художниця хотіла переходити вулицю але побачила, що через дорогу проходив хлопець. Який був дуже схожий на її покійного чоловіка. Він помахав їй рукою. Вона дуже здивувалася. Але чоловік обернувся і почав іти у іншому напрямку. Жінка не подивилася на те що горіло червоне світло. І побігла. Її збила машина.
Художниця отямилися лише у лікарні. Перед нею стояв лікар.
- Як вас звати?
- Не пам'ятаю.
- Який сьогодні рік?
- Не знаю.
Лікар сказав усе зрозуміло і пішов с палати. Вона намагалася згадати хоч щось, але нічого не вдавалося.
Після чого у палату зайшов чоловік.
- Вибачте це я вас збив. Мене звати Сергій. Ви дійсно нічого не пам'ятає?
- Ні, але навіщо мені знати що ви мене збили.
- Поки ви все не згадаєте будете жити у мене.
Художня виставка.
- Ну так що ви подумали над моєю пропозицією? Сказав чоловік у костюмі.
- Звичайно. Я продам вам свої картини але не всі. Лише шість картин, вибирайте. Я прийду завтра і ми про все домовимося. Сказала художниця.
Ідучи до дому художниця думала скільки буде коштувати картина. Жила вона скромно. І хоча вона була не дуже відома, але той хто займається местетством знав її.
Коли вона прийшла то вирішла почати малювати свою нову картину. Це мав бути портрет її молодшої сестри. Її сестра була не рідна але вони дуже добре дружили. Вони кожного року відмічали новий рік разом.
І ось наступило 31 грудня. Вона поспішала на зустріч. І забулася в дома телефон.
Художниця хотіла переходити вулицю але побачила, що через дорогу проходив хлопець. Який був дуже схожий на її покійного чоловіка. Він помахав їй рукою. Вона дуже здивувалася. Але чоловік обернувся і почав іти у іншому напрямку. Жінка не подивилася на те що горіло червоне світло. І побігла. Її збила машина.
Художниця отямилися лише у лікарні. Перед нею стояв лікар.
- Як вас звати?
- Не пам'ятаю.
- Який сьогодні рік?
- Не знаю.
Лікар сказав усе зрозуміло і пішов с палати. Вона намагалася згадати хоч щось, але нічого не вдавалося.
Після чого у палату зайшов чоловік.
- Вибачте це я вас збив. Мене звати Сергій. Ви дійсно нічого не пам'ятає?
- Ні, але навіщо мені знати що ви мене збили.
- Поки ви все не згадаєте будете жити у мене.
Коментарі