Передмова
Розділ 1. Знайомство.
Розділ 2. Вечірка.
Розділ 3. Мій Валентинчик...
Розділ 4. Сестро, повернись...
Розділ 5. Чому не я?
Розділ 6. Я не ревную!
Розділ 7. Мій експонат...
Розділ 8. Це помста?
Розділ 9. Ходімо, дещо покажу...
Розділ 10. В цій темряві, ти - все, що я бачу...
Розділ 11. Цей день...
Розділ 12. От тобі і день народження...
Розділ 13. Хіба ти не знаєш?
Розділ 14. Я поїду з тобою.
Розділ 15. Х'юстон, у нас проблеми!
Розділ 16. Домашній арешт
Розділ 17. Я думав про тебе інакше...
Розділ 18. Пам'ятаєш наше парі?
Розділ 19. Невже, це все?
Розділ 20. Нове життя...
Епілог
Розділ 19. Невже, це все?
Розділ 19. «Невже, це все?»

Ранок почався з дзвінка. З просоння Неля дотягнулася до стола і взяла телефон. На дисплеї з`явилося фото Макса, яке додало дівчині бадьорості. Вона швидко протерла очі і натиснула на зелену кнопку.

«Так». – озвалася Неля.

«Доброго ранку. – мовив Макс. – Як спалося?»

«Чесно кажучи, не дуже. Снилося, як на мій будинок впав метеорит!»

Хлопець розсміявся.

«Це все добре. Тепер хочу поговорити про сумне… Я вже завтра їду…»

«Я б тебе убила, якби ти зараз був поряд! Навіщо псувати мені настрій, якого в мене й так немає!»

«Що ж таке життя… - протягнув хлопець. – Я хочу побачитися перед від`їздом»

І вони зустрілися. Мовчки сиділи цілу годину і насолоджувалися останніми хвилинами разом.

-         Я поїду з тобою! – раптом сказала Неля.

-         Ні. – холодно відповів Макс.

-         Але чому? Дивись, я все продумала! Я напишу батькам записку! Там влаштуюсь на роботу і ми будемо разом!

-         Ні, Нелю. Ти не розумієш… - зітхнув хлопець.

-         То поясни!!! – закричала вона і різко встала з лавки.

Люди навколо озиралися і налякано дивилися на дівчину. Вона сердито дивилася на Макса і до її очей стали підступати сльози.

-         Я вважала, що ти любиш мене, що підеш на все заради нашого кохання!!!

-         Та я люблю тебе!!! – загорлав Макс. – Люблю,чуєш?!

-         То допоможи мені втекти з тобою! Я готова!

-         Ні! Нізащо! Ти залишишся тут і поїдеш в Одесу! Все, як хоче твоя мама!

Не переживай за мою маму!!!

-         О, господи!!! Та невже ти не розумієш?! На мене там чекає наречена, яку мені обрали батьки! – вигукнув Макс і зрозумів, що ляпнув зайвого.

-         Що? – Неля перелякано глянула на хлопця і з її очей потекли сльози.

-         Я… Я не мав цього казати… - він схопив її за лікоть, але вона висмикнула руку.

-         Не чіпай мене… - дівчина, як під гіпнозом, позадкувала і заливаючись слізьми побігла геть.

Трохи заспокоївшись, вона зважилася подзвонити Каті.

«Алло. Це правда, що Макс одружується?» - прямо запитала Неля.

«А… А звідки ти знаєш?» - злякано мовила Катя.

«Він сказав. Хто вона?»

«Я…»

«Не треба зі мною гратися! – вигукнула Неля. – Кажи!»

«Та це звичайна модель… Ліля Найда…»

Неля різко вимкнула телефон і зайшла в свою кімнату.

Довго порившись в Інтернеті, дівчина знайшла офіційну сторінку успішної моделі Лілі Найди. Гарненька блондинка, років 17-18-ти, сірі очі, стрункі ніжки, тонка талія і ідеальний контур обличчя. Не дивно, що саме її обрали нареченою для Макса. Просто ідеальна пара! Чорт забирай!

В пориві злості Неля відкрила стрічку коментарів і затарабанила по клавішах ноутбука, наче скажена. Закінчивши писати тисячі злісних коментарів, дівчина зі спокійною душею лягла спати…

◊    ◊    ◊

-         Нелю!!! – кричала радісна мама. – Нелю, прокинься! Негайно!!!

Дівчина протерла очі і почала роздивлятися. Перед її ліжком стояла щаслива мама і махала якимось папірцем.

-         Що сталося, мамо? Ти виграла мільярд доларів?

-         Та ні! Дурненька! – розсміялася Олена. – Я вітаю тебе! Тебе прийняли в Одеське театрально-художнє училище!

-         Справді? – Неля прочитала зміст листа від директора училища. – Ура! І коли я їду?

-         Вже сьогодні вночі. На поїзді.

Дівчина обійняла матір і почала збирати речі.

Ввечері батьки і Мишко поїхали проводжати Нелю.

-         Коли приїдеш подзвони. – мовила мама.

-         Розкажеш потім, як там… - посміхнувся тато.

-         Я люблю вас. – вона обійняла батьків і братика і сіла в вагон. – Я повідомлю, коли приїду!

Дівчина сіла в пусте купе і поїзд рушив. За вікном швидко почали мінятися картинки. Неля зітхнула уявляючи все, що вона може побачити в новому місті. Раптом вона відчула металевий холод на грудях і, потягнувши за ланцюжок, дістала з-за пазухи подарунок Макса. «Давай, укладемо парі…» - говорив напис. Неля ледь посміхнулася. Зараз вона повністю розуміла ситуацію. Все, що не робиться, робиться на краще. І зараз вона вважала саме. А в тім… Можливо все…

© Toshа Only,
книга «Давай укладемо парі....».
Розділ 20. Нове життя...
Коментарі