Розділ 11. Цей день...
Розділ 11. «Цей день…»
Неля плакала. Знову. Тільки-но у них з Максом все налагодилося, а його батько... Дівчина знала, він не винен. Вона бачила, як він не радий був бачити батька.
Неля знала, що його батьки відомі Київські юристи. Вони були занадто «правильними» і збиралися такими ж зробити своїх дітей. Макс мав сестру. Її звати Катя. Здається, вона втекла з дому ще в 12 років, а зараз це відома Київська модель. От, що означає людина домоглася успіху сама!
Та Нелю ці відомості не заспоювали. А от Іра заспокоювала її, як могла.
- Тихо, Нелю... Все буде добре... Ось підеш на весілля, розвієшся.
- На яке весілля? - Неля підняла з подушки своє заплакане обличчя і здивовано глянула на сестру.
- Ой! Я ж тобі не сказала! - зойкнула Іра. - Мені Женя зробив пропозицію. Через місяць весілля. До речі, я хочу, щоб ти була подружкою нареченої.
Неля витерла з очей сльози, сіла на ліжко і розпливлася в щасливій посмішці.
- Ти серйозно?
- Абсолютно. - відповіла Іра.
- Боже! Я тебе вітаю! - Неля обняла сестру.
◊ ◊ ◊
Через тиждень Іра, Неля і мама пішли вибирати нареченій сукню. Вони обійшли три різні магазини, але жодна приміряна сукня Ірі не сподобалася. Олена згадала, що у Києві є ще один весільний салон і вони вирішили піти ще й туди.
Щойно вони ввійшли, Ірі на очі потрапила одна сукня, яку вона відразу вирішила приміряти.
Ось наречена вийшла з роздягальні. Сукня була дуже гарна. Мереживні рукава, довгий шлейф, пояс з білих троянд. Атласна тканина виблискувала у світлі ламп. Вся сукня була повністю покрита мереживом. А колір… Вона була не біла. Це був приємний жовто-кремовий відтінок.
- Слухай, непогано… - задумливо мовила мама.
- Ми повинні купити тобі цю сукню! – вигукнула Неля. – Ти в ній схожа на королеву!
Іра посміхнулася і ще раз глянула в дзеркало. Після охання і розхвалювання вбрання, вони його купили. А також підібрали фату, яка була майже такої довжини, як сукня, білі черевички на високих підборах і мереживні рукавички.
Наступного дня почалася повна підготовка до весілля. Розсилання запрошень, замовлення ресторану та реєстрації в РАГСі, підбір нарядів для свідків, а саме: для Нелі і Роми.
Женя останнім часом дуже часто бував в них вдома. Неля, зарившись з головою в підготовку, зовсім забула про Макса. Але… Він про себе нагадав.
Допомагаючи мамі підписувати запрошення, Неля почула звук повідомлення.
- Що? Пише твій мажор? – запитала мама.
- Мамо! – вигукнула дівчина.
- Мовчу-мовчу…
Неля взяла телефон в руки і побачила повідомлення від Макса.
«Де ти пропала? Не пишеш, не дзвониш!»
«Пробач. Не можу не підкоритися волі твого батька))) А взагалі… Часу немає. У сестри скоро весілля.» - відповіла вона.
«Ти за мого батька не думай. А собі на весілля сестри вбрання купила?»
«Ще ні. Чому питаєш?»
«Знаю чудове місце з сукнями. Можу допомогти обрати.»
«Я не маю грошей…»
«Я маю! То що йдеш?»
«Ну добре…»
«Через 5 хвилин біля твого дому. Цілую»
І я тебе…»
◊ ◊ ◊
Настав довгоочікуваний день весілля. В РАГСі грала музика, гості поступово сходилися. Неля була одягнена в яскраво жовту сукню, яку вони обрали разом з Максом, а поверх сукні була одягнена червона стрічка з написом «Свідок». Дівчина стояла поруч з Ромою, обговорюючи з ним всі деталі свята.
Раптом всередину забіг ще один друг Жені і вигукнув:
- Ідуть!
В РАГС ввійшли Іра і Женя. Гості зашуміли і захлопали.
Церемонія пройшла швидко, тому всі поїхали в ресторан. В ресторані відбувся перший танець молодих, були веселі конкурси, а також дуже смачний весільний торт.
Після торту почалася дискотека. Неля не танцювала. Вона просто зі сміхом спостерігала за іншими. Іра і Женя танцювали, тримаючись за руки, а, дивлячись на друзів Жені, можна було сказати, що у них напад епілепсії. Неля реготала, тримаючись за живіт, і не могла зупинитись.
Дискотечна музика змінилася медляком. Всі розділилися на пари. Раптом хтось торкнувся плеча дівчини і знайомий голос мовив:
- Потанцюємо?
Неля повернулася з несподіванки.
- Макс? Що ти тут робиш?
- Давай краще підемо надвір. Тут шумно. – сказав хлопець і, схопивши Нелю за руку, пішов до виходу.
Нарешті опинившись на свіжому повітрі, дівчина знову запитала:
- Макс, що ти тут робиш?
- З дому втік. – відповів він і закурив сигарету.
- Що? Ти що здурів? А якщо батько побачить?
- Та й чорт з ним! – Макс з задоволенням вдихнув запах тютюну.
- Твій батько хоч знає, що ти куриш? – скривилася Неля і замахала руками, розганяючи смердючий дим.
- Якби знав, то знаєш куди б він мені ці сигарети засунув?
- Як ти можеш дихати цією гидотою! – вигукнула дівчина.
Макс промовчав. Він затягнув в легені нову порцію тютюну і видихнув дим, що своїм «ароматом» вже приївся Нелі. Вона краєм ока глянула на хлопця і запитала:
- Що нам тепер робити?
- Ти про що? – Макс викинув сигарету і загасив її ногою.
- Про твого батька. Він же не дозволяє нам бачитися.
- В тебе через тиждень день народження, так? 4-го червня? – поцікавився він.
- Так. А що?
- Та просто… Є у мене одна ідейка…
- Що б ти там не придумав, батько тебе покарає. – мовила Неля.
- Та забудь ти про нього врешті! Все буде, як в пісні Dzidzio*!
- Це як? – не зрозуміла дівчина.
- Ну «Я і Сара – кльова пара…»
Неля розсміялася і, глянувши хлопцеві в очі, поцілувала його.
Неля плакала. Знову. Тільки-но у них з Максом все налагодилося, а його батько... Дівчина знала, він не винен. Вона бачила, як він не радий був бачити батька.
Неля знала, що його батьки відомі Київські юристи. Вони були занадто «правильними» і збиралися такими ж зробити своїх дітей. Макс мав сестру. Її звати Катя. Здається, вона втекла з дому ще в 12 років, а зараз це відома Київська модель. От, що означає людина домоглася успіху сама!
Та Нелю ці відомості не заспоювали. А от Іра заспокоювала її, як могла.
- Тихо, Нелю... Все буде добре... Ось підеш на весілля, розвієшся.
- На яке весілля? - Неля підняла з подушки своє заплакане обличчя і здивовано глянула на сестру.
- Ой! Я ж тобі не сказала! - зойкнула Іра. - Мені Женя зробив пропозицію. Через місяць весілля. До речі, я хочу, щоб ти була подружкою нареченої.
Неля витерла з очей сльози, сіла на ліжко і розпливлася в щасливій посмішці.
- Ти серйозно?
- Абсолютно. - відповіла Іра.
- Боже! Я тебе вітаю! - Неля обняла сестру.
◊ ◊ ◊
Через тиждень Іра, Неля і мама пішли вибирати нареченій сукню. Вони обійшли три різні магазини, але жодна приміряна сукня Ірі не сподобалася. Олена згадала, що у Києві є ще один весільний салон і вони вирішили піти ще й туди.
Щойно вони ввійшли, Ірі на очі потрапила одна сукня, яку вона відразу вирішила приміряти.
Ось наречена вийшла з роздягальні. Сукня була дуже гарна. Мереживні рукава, довгий шлейф, пояс з білих троянд. Атласна тканина виблискувала у світлі ламп. Вся сукня була повністю покрита мереживом. А колір… Вона була не біла. Це був приємний жовто-кремовий відтінок.
- Слухай, непогано… - задумливо мовила мама.
- Ми повинні купити тобі цю сукню! – вигукнула Неля. – Ти в ній схожа на королеву!
Іра посміхнулася і ще раз глянула в дзеркало. Після охання і розхвалювання вбрання, вони його купили. А також підібрали фату, яка була майже такої довжини, як сукня, білі черевички на високих підборах і мереживні рукавички.
Наступного дня почалася повна підготовка до весілля. Розсилання запрошень, замовлення ресторану та реєстрації в РАГСі, підбір нарядів для свідків, а саме: для Нелі і Роми.
Женя останнім часом дуже часто бував в них вдома. Неля, зарившись з головою в підготовку, зовсім забула про Макса. Але… Він про себе нагадав.
Допомагаючи мамі підписувати запрошення, Неля почула звук повідомлення.
- Що? Пише твій мажор? – запитала мама.
- Мамо! – вигукнула дівчина.
- Мовчу-мовчу…
Неля взяла телефон в руки і побачила повідомлення від Макса.
«Де ти пропала? Не пишеш, не дзвониш!»
«Пробач. Не можу не підкоритися волі твого батька))) А взагалі… Часу немає. У сестри скоро весілля.» - відповіла вона.
«Ти за мого батька не думай. А собі на весілля сестри вбрання купила?»
«Ще ні. Чому питаєш?»
«Знаю чудове місце з сукнями. Можу допомогти обрати.»
«Я не маю грошей…»
«Я маю! То що йдеш?»
«Ну добре…»
«Через 5 хвилин біля твого дому. Цілую»
І я тебе…»
◊ ◊ ◊
Настав довгоочікуваний день весілля. В РАГСі грала музика, гості поступово сходилися. Неля була одягнена в яскраво жовту сукню, яку вони обрали разом з Максом, а поверх сукні була одягнена червона стрічка з написом «Свідок». Дівчина стояла поруч з Ромою, обговорюючи з ним всі деталі свята.
Раптом всередину забіг ще один друг Жені і вигукнув:
- Ідуть!
В РАГС ввійшли Іра і Женя. Гості зашуміли і захлопали.
Церемонія пройшла швидко, тому всі поїхали в ресторан. В ресторані відбувся перший танець молодих, були веселі конкурси, а також дуже смачний весільний торт.
Після торту почалася дискотека. Неля не танцювала. Вона просто зі сміхом спостерігала за іншими. Іра і Женя танцювали, тримаючись за руки, а, дивлячись на друзів Жені, можна було сказати, що у них напад епілепсії. Неля реготала, тримаючись за живіт, і не могла зупинитись.
Дискотечна музика змінилася медляком. Всі розділилися на пари. Раптом хтось торкнувся плеча дівчини і знайомий голос мовив:
- Потанцюємо?
Неля повернулася з несподіванки.
- Макс? Що ти тут робиш?
- Давай краще підемо надвір. Тут шумно. – сказав хлопець і, схопивши Нелю за руку, пішов до виходу.
Нарешті опинившись на свіжому повітрі, дівчина знову запитала:
- Макс, що ти тут робиш?
- З дому втік. – відповів він і закурив сигарету.
- Що? Ти що здурів? А якщо батько побачить?
- Та й чорт з ним! – Макс з задоволенням вдихнув запах тютюну.
- Твій батько хоч знає, що ти куриш? – скривилася Неля і замахала руками, розганяючи смердючий дим.
- Якби знав, то знаєш куди б він мені ці сигарети засунув?
- Як ти можеш дихати цією гидотою! – вигукнула дівчина.
Макс промовчав. Він затягнув в легені нову порцію тютюну і видихнув дим, що своїм «ароматом» вже приївся Нелі. Вона краєм ока глянула на хлопця і запитала:
- Що нам тепер робити?
- Ти про що? – Макс викинув сигарету і загасив її ногою.
- Про твого батька. Він же не дозволяє нам бачитися.
- В тебе через тиждень день народження, так? 4-го червня? – поцікавився він.
- Так. А що?
- Та просто… Є у мене одна ідейка…
- Що б ти там не придумав, батько тебе покарає. – мовила Неля.
- Та забудь ти про нього врешті! Все буде, як в пісні Dzidzio*!
- Це як? – не зрозуміла дівчина.
- Ну «Я і Сара – кльова пара…»
Неля розсміялася і, глянувши хлопцеві в очі, поцілувала його.
Коментарі