Попіл
Rin Ottobre
Порушувати спокій твій не стану. Холодний попіл наших почуттів Розвіяв вітер. Най минають дні, Ми більше не побачимось. Востаннє Я двері відчинила в своє серце... Зачинено. І входу вже нема. Нехай тепер залишуся одна, В душі нестерпний біль колись минеться. А мрії, ті зруйнованії мрії Про безтурботні та п'янкі часи... Забути це не вистачає сил, Хоч викреслити їх я так волію. Бо в небуття відправив ти, напевно, Слова, які казала я тобі У радості, у спокої, в журбі. Скінчилися ці миті сокровенні. Ми ще тоді з тобою розуміли: Не можна залишати все, як є. І розійшлися. Кожному своє. Кохання розтоптали і спалили. І я, і ти знайшли свою дорогу. У протилежних напрямках пішли, В минуле зруйнували всі мости. Ніколи їх не відбудуєм знову. Любов, що в нас була одну лиш мить, Тепер із вітром попелом летить.
2021-03-23 16:40:27
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
👍👍
Відповісти
2021-03-23 17:14:53
Подобається
Блакитноока
Неймовірноооо 😍😍
Відповісти
2021-03-24 06:59:31
1
Rin Ottobre
@Блакитноока дякую)
Відповісти
2021-03-24 07:13:04
1
Інші вірші поета
21.08.2022 Ніжність Ця ніч - медова... Душа поета
Інші поети
somewhere
@somewhere
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4639
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15612