Небо, що сховане осінню
Проза, Розповідь
Я боюся підняти свій погляд до неба і подивитися в твої блакитні очі. Моє серце б'ється в грудях подібно до дикого звіра, але я чітко чую в цьому шаленому темпі перерви, що з кожним разом стають все довше. Я відчуваю крижаний вітер у своїх легенях. Губи покусані і холодні. Мої очі закриті. Я стискаю своїми долонями тканину свого светра. Мені страшно. На вулиці осінь.
Подобається:
rogate666
і ще 6
Статус
Обмеження
Час
Завершено 
18+
4 хв.
Опубліковано
Оновлено
2020-06-07 10:34:46
2020-06-07 10:34:46
Автор
Зміст
Схожі книги
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Осінь
Супер
Відповісти
2021-06-27 19:52:55
1
