Вмій
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Вмій триматися, навіть коли немає сил, Це важче, ніж зможеш собі уявити. Тільки відвернись, і вже немає крил, Чи в дитинстві міг таке "щастя" збагнути? Спокійною посмішкою закриєш рота безтактному, Щоб більше не ліз куди його зовсім не просять. Віддаєш перевагу мовчанню, Це краще ніж якщо твоє серце розтовпчать. Коли гіркі сльози поллються знов, Досить себе жаліти. Немає умов де ти не здатний вижити. "Я гідний кращого" - до себе промов, взяв себе в руки і пішов!
2023-02-05 13:07:22
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Дякую, сонечко, за відгук! Для мене це важливо🍵✨
Відповісти
2023-02-05 15:25:51
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@"Поэтическая эльфийка" - WtS а для мене твоя творчість важлива ,тому що вона відображує тебе 🥺🧡
Відповісти
2023-02-05 15:27:24
1
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) 👀🤗хочу ще твої вірші зайти сьогодні почитати
Відповісти
2023-02-05 15:38:21
1
Інші вірші поета
N Віра І Я наступний у черзі за щастям.
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3087
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10437