Вмій

Вмій триматися, навіть коли немає сил, Це важче, ніж зможеш собі уявити. Тільки відвернись, і вже немає крил, Чи в дитинстві міг таке "щастя" збагнути? Спокійною посмішкою закриєш рота безтактному, Щоб більше не ліз куди його зовсім не просять. Віддаєш перевагу мовчанню, Це краще ніж якщо твоє серце розтовпчать. Коли гіркі сльози поллються знов, Досить себе жаліти. Немає умов де ти не здатний вижити. "Я гідний кращого" - до себе промов, взяв себе в руки і пішов!

2023-02-05 13:07:22

14

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Дякую, сонечко, за відгук! Для мене це важливо🍵✨

Відповісти

2023-02-05 15:25:51

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@"Поэтическая эльфийка" - WtS а для мене твоя творчість важлива ,тому що вона відображує тебе 🥺🧡

Відповісти

2023-02-05 15:27:24

1

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) 👀🤗хочу ще твої вірші зайти сьогодні почитати

Відповісти

2023-02-05 15:38:21

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3180

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4630