Ви відібрали у мене життя

Дана Онищенко

Ви відібрали у мене життя, Ви відібрали моє майбутнє. Але війна це справді незабутнє. Як я сумую за Кирилівкою, морем І за старенькими будівлями у баз Так що ж нам такого зробити, Щоб позбутися всіх вас? То може варто всіх спалити? Або втопити вас в морях? Чи може варто вас прибити - Камінням, цвяхами до нас? Щоб більше думок не було підходить Так близько до наших земель І програти цю жалюгідную дуель.

2023-05-27 15:46:42

Інші вірші поета

Мужик Я не просила вас відчувати… Це ніхто не буде читати Плине час

Інші поети

Eva Bush

@Eva_Bush_

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Yamini Labh

@ibelieveinmagic

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3233

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1894