Ви відібрали у мене життя
Ви відібрали у мене життя, Ви відібрали моє майбутнє. Але війна це справді незабутнє. Як я сумую за Кирилівкою, морем І за старенькими будівлями у баз Так що ж нам такого зробити, Щоб позбутися всіх вас? То може варто всіх спалити? Або втопити вас в морях? Чи може варто вас прибити - Камінням, цвяхами до нас? Щоб більше думок не було підходить Так близько до наших земель І програти цю жалюгідную дуель.
2023-05-27 15:46:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3603
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13324