Блог
Всі
Новини
Сьогодні почала проходити марафон з англійської. Поки тільки знайомилися. І знаєте що. Вперше в житті відчула себе справді крутою. Не автором, який не може знайти видавця( А вільною творчою особистістю. Письменницею, яку читають та люблять. Деякі навіть сварять за сумні поворотом сюжету 😅
Тому фраза I am a self-published Ukrainian writer. (сподіваюся що правильно написала) сьогодні зазвучала для мене особливою.
Треба пишатися тим, ким ми є. Та відкинути синдром самозванця
😘
9
107
Тюльпани...
Новини
Раптом почала перечитувати "Цвинтар тюльпанів" і знов мене накрили спогади. Спогади, які я намагалася сховати у далекий куточок моєї пам'яті. Тому хочу знов сказати це... Щоб стало легше.
Історія Розалії = моя історія, моя зруйнована подругою психіка.
Коли я повернулася після 3-х річного життя у Польщі в Україну то дуже боялася, що десь прилетить ракета та виб'є вікна. З часом цей страх пішов і я перестала закривати віконниці.
Історія сестер Флоран це незвичний для мене твір. І попри фентезійні вставки це не фентезі. Але це ви зрозумієте лиш під кінець
Книги
Всі
Вірші
Всі
Балада
На уламках наших світів,
Там, де юність як вітер гуляє.
Вся бездонність очей твоїх,
В яких ненависть променем сяє.
Там де хвилі об скелі розбились.
Де стояли колись удвох.
Він казав, що не має сили,
А вона, - що не вірить у злий рок.
Серед відстані темних світів,
поміж квітів кроваво-багряних.
Твоє слово як мазь та бинт,
що лікує всі мої рани.
І вона шепотіла " навіки твоя"
Але страх знов колов її груди.
Бо страшна та війна забирає усіх
Кого серце її знов полюбить.
Засинай на уламках розбитих надій,
Під звуки смертей та втрати.
Там де край безнадійних мрій,
Там де погляд твій - мої ґрати.
На уламках наших надій,
Там де хвилі об скелі розбились.
Наостанок скажу тобі - "Мрій!"
Бо тоді ми не марно бились.
З книги "Аврора"
У співавторстві з @morgan_ray
8
0
126
Від автора
Мій любий герою, навіки твоя.
І навіть коли в могилу я ляжу.
З заліза чи дерева буде труна?
І що люди про мене скажуть?
Мій любий герою, я наче зі скла.
Від свисту страшного на друзки розбилась.
Іде другий рік... собі стала чужа.
Я піздно відчула - не тому молилась.
Мій любий герою. Творець твого світу,
Та що вершила долю твою.
Сидить і ридає укрившися ковдрою
Та знов проклинає долю свою.
Я наче зі скла - на друзки розбилась.
Забула всі рими. Красиві слова.
Мій любий герою, я ще не змирилась.
Про Мрій Океан надія жива!
🇺🇦🕊️❤️🩹🏝️
11
3
140
Одна тільки мить (28.04.23)
Не треба мені дощ із грозами.
Не треба мені сміх зі сльозами.
Одна тільки мить.... І серце мовчить....
Ти тільки не плач. Бо я вже не чую.
Ти мене пробач. Я вже не відчую.
Одна тільки мить... Моє серце мовчить.
Одна тільки мить. Моє серце завмерло.
Одна тільки мить, мої мрії померли.
Одна тільки мить... Моє серце стоїть...
10
0
219
