Я знаю, ви не любите мене

Вікторія Тодавчич

Я знаю ви не любите мене. Новенька сукня, манікюр чи фото, Мої манери, погляди. Ні трохи Вам не цікаво зовсім хто я є. Я знаю не чекаєте мене. Ні зустрічі раптової у полі, Ні мій завжди шукаючий вас погляд, Ніщо до мене вас не приведе. І хоч у серці мрія ще живе, Колись увагу віднайду я вашу, І все на світі цьому стане "нашим", Та поки ви не любите мене.

2024-08-03 13:09:24

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія Тодавчич

@Airad щиро дякую, мені приємно це чути❤

Відповісти

2024-08-03 14:44:54

1

Н Ф

Надзвичайно проникливо👍🏻

Відповісти

2024-08-04 11:45:07

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Н Ф дуже дякую ❤

Відповісти

2024-08-04 12:23:20

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4099

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2402