Я знаю, ви не любите мене
Вікторія Тодавчич
Я знаю ви не любите мене. Новенька сукня, манікюр чи фото, Мої манери, погляди. Ні трохи Вам не цікаво зовсім хто я є. Я знаю не чекаєте мене. Ні зустрічі раптової у полі, Ні мій завжди шукаючий вас погляд, Ніщо до мене вас не приведе. І хоч у серці мрія ще живе, Колись увагу віднайду я вашу, І все на світі цьому стане "нашим", Та поки ви не любите мене.
2024-08-03 13:09:24
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Airad щиро дякую, мені приємно це чути❤
Відповісти
2024-08-03 14:44:54
1
Н Ф
Надзвичайно проникливо👍🏻
Відповісти
2024-08-04 11:45:07
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дуже дякую ❤
Відповісти
2024-08-04 12:23:20
1
Інші вірші поета
Не смій! Ти скажи Я не знайшла потрібних слів... Намалюю
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8356
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1401