Я знаю, ви не любите мене
Вікторія Тодавчич
Я знаю ви не любите мене. Новенька сукня, манікюр чи фото, Мої манери, погляди. Ні трохи Вам не цікаво зовсім хто я є. Я знаю не чекаєте мене. Ні зустрічі раптової у полі, Ні мій завжди шукаючий вас погляд, Ніщо до мене вас не приведе. І хоч у серці мрія ще живе, Колись увагу віднайду я вашу, І все на світі цьому стане "нашим", Та поки ви не любите мене.
2024-08-03 13:09:24
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Airad щиро дякую, мені приємно це чути❤
Відповісти
2024-08-03 14:44:54
1
Н Ф
Надзвичайно проникливо👍🏻
Відповісти
2024-08-04 11:45:07
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дуже дякую ❤
Відповісти
2024-08-04 12:23:20
1
Інші вірші поета
Я знов мовчу... Причина всіх бід Як жила я й того не помічала... Сумую без тебе
Інші поети
Visha
@cuckoo_brunette
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10534
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4840