Це любов?
Вікторія Тодавчич
Ти прийшов в моє серце в осінню пору, Я той день не забуду ніколи, Бо у віршах я часто писала " люблю", А тоді... Я відчула це "слово". Тиха посмішка, постать велична твоя В моїх снах кожен день проживає. Та якби тільки в них, ти живеш і в думках – Ти не йдеш, хоча я відганяю. Це любов? Так, любов. Та наївна, жива Що лиш раз на століття буває. Це любов. Бо кричати так хоче душа, Що кохаю! Страшенно кохаю!
2023-11-17 06:57:12
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Дуже гарно і життєво! ❤️👏👏👏
Відповісти
2023-11-17 07:00:02
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) щиро дякую💖🥺
Відповісти
2023-11-17 07:00:25
1
vasilisa petriv
гарно
Відповісти
2023-12-10 10:50:41
Подобається
Інші вірші поета
Я говорю... Все це марно Причина всіх бід Кайдани
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2144
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2738