Олександр Пимоненко
@RuomaKun_YoukaTian
Книги Все
Стихи Все
Ханахакі
Він тримав мої долоні, Ніжно грів своїм теплом... Та чогось ті квіти в полі, Вже росли не за вікном... Тільки серце розуміло, Що жахливі квіти ті, Що долоні колись гріло, Обпікло до самоти... На долонях кров і рани, Ханахакі не межа, А між ребер, між тюльпанів, Ще живе моя душа... Піду спати рано вранці Знов у горлі пелюстки... Стебла розривають пальці, На плечах сидять пташки... Чом тримав мої долоні, Чом ти грів своїм теплом? Твої пісні на повторі, І не бути нам разо́м... Подивися, де ж ті квіти? Ханахакі не межа... Я навчився знов любити, Поки ще живе душа... Час мине і всі ті рани, Стануть згадкою про "нас", Та коли в тобі тюльпани, Не приходь пропав твій шанс... Ти тримав мої долоні, Та тепер їх загубив. І тепер ті квіти в полі, В тілі ти своїм взростив... Підеш спати рано вранці, Заховаєш пелюстки... Стебла розривають пальці, Квіти - душу на шматки... Що ж тепер пішов ти нафіг, Ханахакі - твоя смерть... Ти сьогодні вперше наче, Захотів подітись геть... Чом мої вірші читаєш? Та невже на самоті, Час подумати ти маєш, Чим я був в твоєм житті? Ти тримав мої долоні, Ніжно грів своїм теплом, Та тепер в твоєму горлі, Сотні квітів збились в ком...
4
1
248
Ближче до неба (Пісня)
(Каподастр на 1 ладу) Вступ: Em G C Am Куплет: (Em) На душі якщо стане сумно, (G) я іду на відкритий дах... (C) І всі думи мої безшумно, (Am) помирають на вільних вітрах... (Em) Легким дотиком тої блакиті, (G)ніжним дотиком серця небес, (C)Усі думи підуть на світі, (Am)затанцюють у вальсі чудес... (Em)І отак коли то́бі сумно, (G)на даху будеш ближче до неба, (C)І останній вітер безшумно, (Am)поцілує всі зламані ребра... Між ними: Em G C Am Приспів: (Em)Так хотів я стать ближче до неба, (G)Ближче до неба, ближче до неба. (C)Руки вверх до гори простягнуть, (Am)Руки вверх до гори простягнуть... (Em)Тільки от людям тільки і треба, (G)Тільки і треба, тільки і треба, (C)До землі кожну пташку нагнуть, (Am)До землі кожні крила нагнуть... Між ними: Em G C Am Куплет: (Em)Зачекайте, не бийте, крила ламають, (G)Ті люди, що про волю не знають... (C)І зачинили ще один дах, (Am)Лежу на землі, сльози лиш на очах... (Em)Щож так буває, з такими як ти (G)Люди бояться наші світи (C)Залишайся собою аж до кінця (Am)Така вже доля кожного митця... (Em)Хай вітер цілує всі зламані ребра, (G)А ти піднімись і стань ближче до неба Між ними: Em G C Am Приспів: (C)Ближче до неба, ближче до неба, (Am)Ближче до неба, ближче до неба... (Em)І колись ти зрозумієш в одну мить, (G)Ось вона вже недалеко та блакить... (C)А зламати чужі крила кожен може враз, (Am)Та колись настане помсти злої час. (Em)Зачекай, не ламай чужі крила, (G)Бо тобі колись поламають твої... (C)Кожен так поступити в силах, (Am)Та не кожен збере́же свої (C)Збереже своїх, збереже свої... Між ними: Em G C Am Куплет: (Em)Пару кроків на зустріч, і на даху разом, (G)І зламані ребра зростуться з часом... (C)Давай крила розправим, і над землею, (Am)Ми станем ближче до неба душею... (Em)Ближче до неба, ближче до неба, (G)Ближче до неба, ближче до неба... (C)Люди бояться наші світи, (Am)Не віднайшовши своєї мети... Em G C Am
3
0
114
Покинути тебе (Пісня)
Куплет 1: Якби тільки назад час вернути, я б напевно щаслива була, Або може усе забути, тихо жити з нового листа... Або може усе скінчити, стати зорею серед небес, І в душі своїй лиш лишити, мрії всіх небувалих чудес... Куплет 2: Ти моє крихке серце бачив, і розбив його сотнями хвиль, Я тобі і не треба наче, та в душі якийсь дивний біль... Ну нічого таке вже не вперше, тихо серце своє бережу... Все для тебе, любий поете, що провів поміж нами межу... Приспів 1: Тільки знаєш час же не довгий, усе пройде й забудеться вмить... Заховаю у серці тривоги, і почую як воно спить... Поміж вітру залиш мою душу, десь під сонцем залиш мене... Ти пробач, та сьогодні я мушу, назавжди позабути тебе... Куплет 3: Подивися! В руках зжимаю старий попіл моїх надій, Я тебе назавжди відпускаю, у країну далеких мрій... Не тримаю твої я крила, ти їх маєш, та не літаєш, Може просто тобі не по силах, тому все ти отак і кидаєш... Куплет 4: За моє крихке серце не бійся, по шматочках його знов складу... Тільки ти, любий, більше не смійся, Бо накличеш на себе біду... Я тобі і не треба зовсім, та і ти мені більше ні... Бо як кажуть, приходить осінь, убиває все листя весни... Приспів 2: Тільки знаєш, час був не вічним, все пройшло і змінилося вмить... А на серці тепер кам'янистім, кожен шрам ніби знову мовчить... Поміж вітру залишив душу, десь під сонцем залишив мене, Може вперше я з місця зрушу, як назавжди покину тебе...
6
4
252