Ти пахнеш осінню

Роузі Рей

Натхненням стала @Karolinaoleksiuk Велике дякую❤️ Твоя,думка дівоча, Чистая врода, Ти пахнеш осінню, Солодкою,але прохолодною, Не знайти мені спасіння, Замкнеш і не відпустиш, Розвієш мрії ці бехмарні, Станеш тою осінню.. Такою похмурою.. З грозою,громом і дощем.. В твоєму житті, Немає місце брехні, Не зрозуміти тебе, Це немов забути.. Чому живу.. Навіщо тут, Чому біля обриву не стою.. Чому я з глузду сходжу, За красою,твоїх рис.. Твій характер, Схожий на голос.. Приємний та ніжний, З перчиком у середині.. Ти ніби та, Яка не може покохати.. Але відчуває більше, Ніж просто почуття.. Відчуєш коли мені погано, Цей промінь сонця, Світитиме в твоє обличчя, Піднімиш настрій в мить, Розвієш ці лихі думки.. Що течуть у жилах,у крові

2023-08-06 17:31:23

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Керо Лайн

Це наче реально про мене написано🙈😍😍 P.S:Ти для мене дуже дорога)

Відповісти

2023-08-06 17:41:23

1

Роузі Рей

@Керо Лайн ти теж для мене❤️🌹💐

Відповісти

2023-08-06 17:42:11

1

Lexa T Kuro

Яка чудова присвята) Добре, коли ж поряд така людина) Молодець, моя хороша 👏☀️ Гарний вірш! 🍁🍂

Відповісти

2023-08-08 12:32:34

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2624

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

4323