Посеред тераси Пісня
Роузі Рей
Під обстрілами,ти маєш вижити, Скласти пазл об'єднатись, Ракети падають,біжи тікай.. Посеред тераси сміливо стій-й.. Не дайся ворогам.. Біль скоро мине..усе пройде.. Можеш скласти зброю,цілитись.. Але все вже скоро мине.. Пройди ті кілометри.. Дійди до цілі,і не умри.. Можеш сміливо стояти, Не знайшовши виходу із цього.. Всього лише одна спроба.. Ти готовий на все.. Не дайся ворогам.. Біль скоро мине..усе пройде.. Можеш скласти зброю,цілитись.. Але все вже скоро мине.. Пройди ті кілометри.. Дійди до цілі,і не умри.. . . . Посв'ята усім хто воює..💔 . Писання це єдиний вихід,хоча би якось підтримувати людей..Ваша Роузі Рей❤️‍🩹
2023-08-16 21:01:54
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Молодець
Відповісти
2023-08-16 21:16:07
1
Роузі Рей
@Н Ф дякую❤️‍🩹
Відповісти
2023-08-16 21:16:40
1
Інші вірші поета
Психіка смертних людей ІІ частина Присмак Країна емоцій "Перефія" Частина ІІ
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2469
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873