Коли ж все буде як раніше

Роузі Рей

Коли ж все буде як раніше.. І не було тоді тих злих думок.. Що спаскудили життя моє.. Що перевернуло мене верх-дном.. Коли у тихій хвилині життя.. Я плакала від болю.. Все що лежало у душі там і зосталось.. Память не стерти,душу не зігріти.. Полум'ям серця.. Все що накипіло,рветься на волю.. І тоді вже ніхто не впізнає в мені.. Цю тиху,спокійну,врівноважену дівчину.. Що боялась і слова промовить.. А зараз я інша.. Я змінилася за ці роки.. Стала сильнішою фізично й морально.. Вмію відстоювати себе,вмію любити себе.. Вже все змінилось,і лише один єдиний крок.. Здатний все перевернути догори-ногами. Тепер я не те слабке дівчисько.. Яке повалювали на землю за один ривок.. Я тепер сильніша стала,і ще сильнішою стаю.. Тепер мене нікому не здолати.. Ніхто не повалить в боротьбі.. Але ці почуття св'яті здатні все перебороти.. Я щиро вірю що колись мене хоча би хтось кохав.. І всі ці пазли так зібрати важко.. Ти повір не на жарт!

2023-04-18 16:15:18

Інші вірші поета

Чарівність темряви ..2.. Посеред поля-Пісня Моя особливість Верлібр

Інші поети

Діана

@RusalDi

Софія Гладковська

@sofiya_gladkovska

Liv

@L_Iv

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5030

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2283